Іван Бездомний, він же Іван Миколайович Понирев – персонаж роману «Майстер і Маргарита», поет і член МАССОЛІТа, учень майстра, згодом професор Інституту історії та філософії. На початку роману цей персонаж постає не в кращому образі. Це плечистий, рудуватий молодий чоловік в жованих штанях, чорних тапочках і картатій кепці. Будучи членом МАССОЛІТа, він написав атеїстичну поему про Ісуса Христа, яка вийшла досить правдоподібною. Замовником поеми був редактор художнього журналу Михайло Олександрович Берліоз, який на самому початку роману загинув під колесами трамвая.
Герой використовує псевдонім Бездомний і протягом усього роману еволюціонує. Якщо спочатку він був нікому не потрібним поетом, який пише на задані теми, то познайомившись з Майстром, він перестає писати вірші і кидає свою «псевдотворчість». Переглянувши свої погляди на життя, він відмовляється від привілею бути членом письменницької спілки. У цьому вчинку проглядається очевидний зв’язок між Бездомним і послідовником Ієшуа по імені Левій Матвій. Іван Бездомний проводить деякий час в психіатричній лікарні, так як ніхто не вірить в його історію про «таємничого іноземця» – професора чорної магії. Надалі він стає важливим вченим-істориком.