Лиходеєв Степан Богданович – персонаж роману «Майстер і Маргарита», директор Театру Вар’єте, який проживає в «нехорошій квартирі». Разом з Берліозом він займав квартиру №50 на вулиці Садовій. У початковій редакції його звали Гаруся Педулаев і він був прототипом одного владикавказького знайомого Булгакова. І навіть відправлений був він Воландом не в Ялту, а у Владикавказ.
Значення прізвища героя красномовно, а по батькові містить іронію. Степан Богданович посланий в театр скоріше не Богом, а чортом, щоб підлеглі від нього стогнали. Коли Варенуха переживає, чи не потрапив їхній директор в яку-небудь біду, наприклад, Берліоз, фіндиректор Римський відповідає, що було б зовсім непогано.
Лиходеев відомий як п’яниця, ледар і любитель жінок. Так, прокинувшись після чергової п’янки, у себе в квартирі виявляє Воланда з його свитою. Директора вар’єте Степана Лиходєєва викидають із Москви в Ялту, звідки він, натерпівшись страху, через кілька тижнів повертається. А гріхів у нього купа:
«…Взагалі вони, — доповідає Коров’єв, говорячи про Степана в множині, — останнім часом страшенно свинячать. Пиячать, вступають у зв’язки із жінками, використовуючи свій стан, ні чорта не роблять, та й робити нічого не можуть, тому що нічого не розуміють у тому, що їм доручено. Начальству замилюють очі.
— Машину даремно ганяє службову! — наябедничав і кіт».
З Ялти він шле відчайдушні телеграми працівникам театру. Після повернення в Москву він просить укласти його в «надійну камеру». Так, він потрапляє в клініку Стравінського. Згодом його призначають завідувачем крупного гастроному в Ростові.