Воланд – втілення Сатани, глава світу потойбічних сил. Ім’я персонажа взято з гетівського «Фауста» і орієнтоване на Мефістофеля – духа зла і біса. Автор красномовно описав зовнішність Воланда, приписуючи йому всілякі дефекти:
«… ни на какую ногу описываемый не хромал, и росту был не маленького и не громадного, а просто высокого. Что касается зубов, то с левой стороны у него были платиновые коронки, а с правой — золотые. Он был в дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях. Серый берет он лихо заломил на ухо, под мышкой нёс трость с чёрным набалдашником в виде головы пуделя. По виду — лет сорока с лишним. Рот какой-то кривой. Выбрит гладко. Брюнет. Правый глаз чёрный, левый почему-то зелёный. Брови чёрные, но одна выше другой.»
Однак назвати Воланда абсолютним злом не виходить. Автор уточнює, що він приїхав до Москви, щоб судити. В ході сюжету жоден невинний не постраждав від його діянь.
Цей персонаж досить мудрий і має цікаву філософію. Здавалося б, він не творить зло, а скоріше вершить справедливість, тільки за допомогою своїх диявольських способів. Саме він допомагає Маргариті знову знайти майстра. Він же відправляє їх туди, де немає дрібних, нікчемних людей. Якщо ця пара не заслужила, як Ієшуа світла, то спокій вони точно заслужили. А спокій може дарувати і Сатана.
На думку Воланда, тьма і світло нероздільні. Одне не може існувати без іншого. Булгаков створив образ дуже чарівного й мудрого Сатани. Люди, чия совість чиста, могли його не побоюватися. Підопічні Воланда називають його мессир. До його свиті відносяться відьма Гелла, чорт і лицар Коров’єв, демон Азазелло, і кіт-перевертень по кличці Бегемот.