«Мандри Гуллівера» — Засоби комічного, езопова мова в романі Дж. Свіфта

 Засоби комічного, езопова мова в романі

Джонатана Свіфта

«Мандри Гуллівера»

Джонатан Свіфт у своєму творі «Мандри Гуллівера» виявив надзвичайну художню майстерність, фантазію та винахідливість. Він вдається до іронії: «Ось вони, дивовижні наслідки обмеженості та короткозорості! Обдарований усіма прикметами, що забезпечують йому повагу, любов та шану, дуже здібний, розумний, освічений, талановитий владар, майже обожнюваний своїми підданцями, з якоїсь непотрібної, незрозумілої європейцям делікатності відмовляється від щонайпевнішої нагоди стати цілковитим хазяїном життя, волі й майна свого народу»;

до гострої сатири: «Мій історичний нарис нашої країни за останнє сторіччя надзвичайно здивував короля; у нашій історії він убачав самі змови, заколоти, вбивства, страти, революції та заслання, що є найгіршими наслідками зажерливості, розбрату, лицемірства, зрадництва, жорстокості, люті, безумства, злостивості, заздрощів, розпусти та чванливості»;

до гнівної інвективи: «Більшість ваших співвітчизників є виводком маленьких огидних плазунів, найзгубніших зі всіх, які будь-коли повзали по земній поверхні»;

до гумору: «Читач, напевне, скаже, що така історія могла трапитися скоріше в Англії чи в Європі, аніж у такій далекій країні. Але хай він зважить на те, що примхи жіноцтва не обмежені ні кліматом, ні національністю і що насправді вони куди одноманітніші, ніж це здається на перший погляд».

Дуже часто автор удається до контрастного зображення, протиставлень, применшення (літоти) чи перебільшення (гіперболи), перелічення: «.Король зауважив, яка нікчемна ота пиха — людське величання, коли її наслідують і такі мізерні комахи, як я».

Свіфт постійно звертається до езопової мови: «Спадкоємець престолу, аби не сваритися з партіями, змушений взувати на кожну ногу різне взуття, відтак «під час ходи його величність накульгує» (йдеться про принца Уельського Ґеорґа II).

Комічно-сатиричний зміст має опис того, як розправлялися з інакодумними та ворогами, розшифровуючи їхні листи чи записки: «…вбиральня означає таємну раду, табун гусей — сенат, кривий собака — загарбника, чума — регулярну армію, яструб — прем’єр-міністра, мітла — революцію, мишоловка — державну службу, гнійна рана — владу… Так, «Н» означає змову, «Б» — кінний полк, «Л» — флот на морі. Користуючись іншим методом, вони переставляють літери підозрілого листа і в такий спосіб можуть виявити якнайглибше приховані наміри незадоволеної партії».