Національно-визвольна війна. Перебіг бойових дій

Коротко та головне про перебіг бойових дій у роки Національно-визвольної війни українського народу 1648-1657. ЗНО

 

У січні 1648 р. Б. Хмельницький, обраний геть­маном Війська Запорізького, підняв повстання на Січі та заручившись підтримкою 6 тис. реє­стровців і кримської кінноти вирушив у визволь­ний похід.

Скориставшись неготовністю Речі Посполитої до повномасштабної війни, гетьман розгромив поляків на р. Жов­ті Води, а згодом завдав їм поразки під Корсунем. У ве­ресні поляки вже залишили Брацлавське, Київське, Чернігівське, Подільське та частково Волинське воє­водства. Перемога у битві під Пилявцями (21-23 верес­ня) відкрила шлях до Західної України. У жовтні-листопаді тривала облога Львова та Замостя. Наприкінці осені було звільнено увесь західноукраїнський регіон. Під час кампанії 1649 р. українське військо взяло об­логу з’єднання коронного гетьмана Я. Вишневецького у фортеці Збараж, а шляхтичам на чолі з королем Яном Казиміром, завдало удару під Зборовом. Подальшій пе­реможній ході козацького війська стала на заваді зра­да татарського хана.

Активні бойові дії поновилися у 1651 р. Під Берестеч­ком, що на Волині, відбулася битва 150 тис. польської армії проти 100 тис. козаків і 50 тис. татарської кін­ноти. У вирішальний момент татари залишили поле бою. Б. Хмельницький, який вирушив до їх на перего­вори, був силоміць затриманий колишніми союзника­ми. У підсумку, козаки потрапили в оточення та втратили близько 30 тис. чоловік.

Вторгнення на Лівобережжя навесні 1652 р. підрозді­лів польської армії знову загострило ситуацію. Гетьман оперативно розпочав здійснення заходів з метою насту­пу на поляків, які отаборилися під Батогом. У травні авангард українсько-татарського війська на чолі з Тимошем Хмельницьким завдав нищівної поразки воро­гу. Його втрати становили 8 тис. жовнірів.

Навесні 1653 р. в Україну вирушило польське військо на чолі з королем Яном II Казиміром. Отримавши звістку про нове об’єднання українсько-татарського війська, король розбив табір біля м. Жванець. Чергова зрада Криму привела до болючої поразки козацького війська. Навесні 1654 р. у війну з Польщею вступила Москва, що спочатку розгорнула бойові дії в Білорусі. Перша велика битва за участю московитів на українських землях відбулася у січні 1655 р. під Охматовим на Черкащині. Пізніше союзні війська зайняли Поділля, частину Галичини, але контрудар татар, які перейшли на бік Польщі, припинив наступ. Згодом Московія вийшла з війни, змусивши гетьмана шукати нових союзників. Невдача спільного українсько-семигородського походу на Польщу викликала невдоволення козацтва, частина якого почала звинувачувати у поразках гетьмана. Не витримавши такої звістки, Б. Хмельницький помирає. Втрата беззаперечного лідера мала вкрай негативні наслідки. Національно-визвольна війна фактично перетворилася на громадянську.

Дати

Травень 1648 р. – перемога козацького війська під Жовти­ми Водами та Корсунем.

Серпень 1649 р. – битва під Зборовом.

Червень 1651 р. – поразка-українського війська під Берестечком.

Травень 1652 р. – розгром поляків під Батогом.

Жовтень 1653 р. – бої під Жванцем.

Липень 1657 р. – смерть Богдана Хмельницького.

Запам’ятайте

Іван Богун (?-1664) – видатний український військовий діяч, полководець. Брав участь у всіх битвах Національно-визвольної війни. Намагався вивести українське військо з оточення під Берестечком. Не підтримував ані пропольську, ані промосковську орієнтацію українських гетьманів.

Ярема Вишневецький (1612-1651) – великий магнат, І князь, з 1646 р. – руський воєвода. У роки війни відрізнявся надзвичайною жорстокістю у ставленні до українського населення.

 

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: