Коротко та головне про Розвиток національного руху в роки Першої світової війни. ЗНО
Перша світова війна розколола український політикум. У Західній Україні переважна більшість представників національного руху вирішила підтримати Австро-Угорщину. На початку війни у Львові виникла Головна українська рада, до якої увійшли члени найбільш впливових західноукраїнських партій – радикальної, соціал-демократичної та національно-демократичної. На чолі Ради став К. Левицький. Політичне кредо Ради полягало у вимогах поділу Галичини на українську та польську частини з надання їм автономії, а після перемоги над Росією – об’єднання всіх українських земель та проголошення незалежності.
У столиці Австро-Угорської імперії Д. Донцовим, В. Дорошенком, А. Жуком тощо було ініційоване створення Союзу визволення України. Його члени виступали за незалежність України та її перетворення на конституційну монархію зі збереженням усіх національно-релігійних та культурних свобод.
Товариство українських поступовців (М. Грушевський, С. Петлюра, В. Винниченко), що діяло у підросійській частині України, спершу закликало українців стати на захист Росії. Але вже з 1916 р. його позиції змінились на нейтральні та навіть на відверто антивоєнні. Тупівці майбутнє України бачили у досягненні автономії у складі реформованої на демократичних принципах, федеративної Росії.
Дати
Серпень 1914 р. – утворення Головної української ради та Союзу визволення України.
Запам’ятайте
Дмитро Донцов (1883-1973) – український громадсько-політичний діяч, літератор, філософ. Вважається засновником теорії інтегрального націоналізму.
Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
