Національний рух в роки Першої світової війни

Коротко та головне про Розвиток національного руху в роки Першої світової війни. ЗНО

 

Перша світова війна розколола український політикум. У Західній Україні переважна більшість представників національного руху вирішила підтримати Австро-Угорщину. На початку війни у Львові виникла Голов­на українська рада, до якої увійшли члени найбільш впливових західноукраїнських партій – радикаль­ної, соціал-демократичної та національно-демократич­ної. На чолі Ради став К. Левицький. Політичне кредо Ради полягало у вимогах поділу Галичини на україн­ську та польську частини з надання їм автономії, а піс­ля перемоги над Росією – об’єднання всіх українських земель та проголошення незалежності.

У столиці Австро-Угорської імперії Д. Донцовим, В. До­рошенком, А. Жуком тощо було ініційоване створен­ня Союзу визволення України. Його члени виступали за незалежність України та її перетворення на консти­туційну монархію зі збереженням усіх національно-релігійних та культурних свобод.

Товариство українських поступовців (М. Грушевський, С. Петлюра, В. Винниченко), що діяло у підросійській частині України, спершу закликало українців стати на захист Росії. Але вже з 1916 р. його позиції зміни­лись на нейтральні та навіть на відверто антивоєнні. Тупівці майбутнє України бачили у досягненні автоно­мії у складі реформованої на демократичних принци­пах, федеративної Росії.

Дати

Серпень 1914 р. – утворення Головної української ради та Союзу визволення України.

Запам’ятайте

Дмитро Донцов (1883-1973) – український громадсько-політичний діяч, літератор, філософ. Вважається засновни­ком теорії інтегрального націоналізму.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Guru.net.ua
Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: