О. Олесь “Ніч на полонині” Скорочено
“Ніч на полонині” скорочено читати
«Ніч на полонині» — це лебедина пісня О. Олеся, сповнена найніжнішою любов’ю до рідної землі, до свого народу.
Іван і Степан сидять удвох на колоді біля колиби. Іван має вперше зостатися один вночі на полонині з отарою. Степан був вівчарем 30 років і розповідає молодому Івану, що він, як сам був вівчарем, бачив на полонині багато лісових істот: мавок, лісовиків, чортів. Іван на вірить старому, але наодинці відчуває себе моторошно. Врешті хлопець лягає спати.
Тим часом двоє мавок виходять з лісу і бачать сплячого Івана. Вони будять його. Мавці подобається Іван. Вона обіцяє йому вишити сорочку: квіти на якій будуть як живі, ціна за сорочку – поцілунок. Іван зніяковіло погоджується, хоча в селі його чекає наречена Марійка, з якою вони повинні одружитись восени.
Мавок кличе лісовик і вони тікають.
Через тиждень на полонину до Івана приходить його Марійка і приносить сорочку, глечик й солонини. Помітивши, що Іван холодний з нею, вона намагається дізнатися, що сталося. Іван не хоче зізнаватись. Тоді Марійка вирішує залишитись з ним на полонині.
Мавка приходить до них з обіцяною сорочкою, коли вони вже поснули. Вона будить обох, віддає сорочку і каже, щоб Іван поцілував її, але хлопець не хоче цього робити при Марійці. Обидві дівчини люблять Івана і не хочуть його відпустити. Іванове серце належить обом.
Мавка йде до чорта, який давно закоханий в неї. Вона просить його налякати Марійку так, щоб вона втекла з полонини. Так чорт має довести своє кохання.
Чорт приходить до Марійки і Івана, коли вони вже сплять. Марійка лежить на краю кручі. Скориставшись цим, чорт пхає її вниз. Марійка падає і розбивається.
Івана будить Мавка. Він ще не знає, що сталось з Марійкою. Він зізнається Мавці в коханні, вони обіймаються і разом ідуть до лісу.
Мавка народила сина від Івана, але його кохання пройшло. Його тягне додому, до села. Він дорікає Мавку, що вона вбила Марійку, адже він міг би любити їх обох. Душа Івана розколота: «У день ходжу я на могилу, вночі шукаю мавку милу». Іванові чується спів Марійки. Він веде мавку в той бік звідки чується спів…
Твір закінчується тим, що Іван прокидається. Це був лише сон, навіяним розповіддю Степана…