Образ Івана Мазепи
в поемі Джорджа Байрона «Мазепа»
Гетьмана зображено на початку й наприкінці твору людиною похилого віку: йому 70 років. Образ Мазепи-гетьмана змальовано у поемі скупими, але виваженими й точними штрихами. Сильний, сміливий, здатний опанувати себе у найскладнішій ситуації. Він, попри всі намагання, не може змінити перебіг історії, але завжди береже свою честь і гідність, залишається людяним.
Трагічної ночі після поразки під Полтавою він розповідає Карлові XII історію своєї молодості, щоб відвернути його від тяжких дум та фізичних страждань (напередодні битви короля було поранено) і допомогти перепочити уві сні. Тут подано колоритну портретну характеристику гетьмана, у якій не забуто його козацькі риси. Незважаючи на надмірну втому, він упорядкував своє військове спорядження, потурбувався про коня, а потім почав пригощати короля та його почет, тому Карлові «видалось на мить, що понад горем він стоїть».
Образ Мазепи досить багатогранний. У поемі він змінюється зовнішньо під тягарем прожитих років, але зберігає головне: мужність, силу, тверезість розуму, шляхетність.