Коротко та головне про Діяльність окупаційних адміністрацій в Україні в роки Першої світової війни. ЗНО
Унаслідок вдалого серпневого наступу 1914 р. російська армія захопила більшу частину західноукраїнських земель. Згодом Східну Галичину і Буковину об’єднали у генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським. Майже одразу розпочалися заходи з насильницької русифікації регіону. Було завдано удару по мережі україномовних шкіл, книгарень, періодичних виданнях. Нова влада заборонила продаж книжок українською мовою, вони також вилучалися з бібліотечних фондів. Припинили свою діяльність більшість громадських організацій та культурно-освітніх закладів.
Окупаційна влада виступила в ролі організатора депортацій місцевої інтелігенції до віддалених районів Російської імперії. З вересня 1914 до березня 1915 р. було депортовано понад 12 тис. чоловік, зокрема і голову греко-католицької церкви А. Шептицького.
Після повернення австрійців суттєвих змін на краще не відбулося. Українців звинувачували у зрадництві, співробітництві з росіянами тощо. Загалом протягом 1914-1916 рр. найбільше постраждали саме західноукраїнські землі. В цьому регіоні було зруйновано 40% будинків, 1,5 тис. промислових підприємств, практично вдвічі зменшилася кількість працездатного населення.
Дати
Серпень 1914 р. – серпень 1917 р. – перебування західноукраїнських земель під російською окупацією (з перервами).
Запам’ятайте
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, що виникла наприкінці 1914 р. за наказом царського уряду й існувала до 1917 р. у межах окупованих російською армією територій Галичини, Буковини і Посяння. Адміністративний центр генерал-губернаторства знаходився у Чернівцях.