• Мотиви дружби, кохання, природи, громадянська лірика, анакреонтичні мотиви (від імені давньогрецького поета Анакреонта): «До друга-віршотворця», «Спогади у Царському Селі»;
• вплив класицизму та сентименталізму (ода, елегія, балада, романс, послання, поема та ін.)
2. Петербурзький період (1817-1820) — час становлення творчої індивідуальності поета. Товариство «Зелена лампа»
• Розширення тематичного діапазону: анакреонтичні, політичні, волелюбні та елегійні вірші;
• пошуки свого стилю: «Руслан і Людмила», «Вольність», «Казки», «Село», «Пісня про віщого Олега», «До Чаадаева», гострі епіграми на царя Олександра І
3. Південний період (1820-1824). Заслання на південь. Київ, Катеринослав, Північний Кавказ, Крим, Бахчисарай, Сімферополь, Кишинів, Кам’янка
• Захоплення естетикою романтизму;
• утвердження «пафосу свободи творчості, жаги та напруженості світобачення»: «Кавказький бранець», «Бахчисарайський фонтан», «Цигани», «Брати- розбійники». Робота над романом «Євгеній Онєгін»
4. Михайлівський період (1824-1826). Повстання декабристів
• Поступове переорієнтування з романтизму на реалізм;
• аналіз трагічної суперечності — протистояння влади і народу: трагедія «Борис Годунов», поезія «Я пам’ятаю дивну мить.»
5. Пізній період творчості (1826-1837) — час розвитку Пушкіна як «поета дійсності». «Бол- дінська осінь» (1830)
