Ібсенізм — це особливість художнього мислення, творчого методу, який полягає в розкритті трагізму життя через психологічні колізії, поєднання зовнішньої та внутрішньої дії, інтелектуально-аналітичному підході до подій та образів, філософському осягненні дійсності, широкому використанні
Роль Генріка Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство Виступаючи 1898 року в Союзі норвезьких жінок на святі, влаштованому на його честь, Ібсен сказав: «Дякую за тост, але я повинен відхилити від себе
«Ляльковий дім» Генрік Ібсен Художні особливості, значення твору Створивши нову, аналітичну за настроєм п’єсу, Ібсен не розвантажив її від побутових подробиць. Так, п’єса починається з принесення Норою додому різдвяної ялинки, встановлення якої припадає
Сценічна доля твору Генріка Ібсена «Ляльковий дім» Цікавою та складною була сценічна доля п’єси «Ляльковий дім». На початку 1900-х рр. ібсенівську драму ставили на всіх європейських сценах. Перша постановка відбулася 21 грудня 1879
Композиція твору «Ляльковий дім» Генрік Ібсена Композиція драми на три дії аналітична, що означає послідовне розкриття неблагополуччя й трагізму, які приховані під зовні пристойною оболонкою. Так поступово автор розкриває сутність подружнього життя Хельмерів,
«Ляльковий дім» Генрік Ібсен Конфлікти у творі У п’єсі «Ляльковий дім» Ібсен заклав основи реалістичної соціально-психологічної драми. Обивательське благополуччя родини адвоката Хельмера розкрилося в ній у найнещасніший і найневблаганніший спосіб, оголивши брехливість моралі,