«Паломництво Чайльд Гарольда» — Особливості поеми

Джордж Байрон «Паломництво Чайльд Гарольда»:

Відображення в поемі духовного життя особистості, історії та культури Європи

 

Творчість Дж. Н. Ґ. Байрона за характером його творів різних років життя можна умовно поділити на 2 періоди:

• лондонський (1807-1816);

• італійський (1817-1824).

Перший період — це час романтичної слави, роки успіху, що стали для поета важким випробуванням.

Поема «Паломництво Чайльд Гарольда» опублікована частинами в період з 1812 до 1818 року та посідає у творчості Дж. н. Ґ. Байрона особливе місце.

Її вважають деякою мірою автобіографічною, розповідь ґрунтується частково на власних враженнях Байрона під час подорожі до Португалії, Середземномор’я та Греції, яку поет здійснив у 1809-1811 рр. Попри те, що сам Байрон цієї поеми не любив, оскільки надто відкрив у ній власну душу, її публікація спричинила те, що автор опинився в центрі громадської уваги. Поема присвячена «фіалці». Так Байрон називав Шарлотту Гарлі. У назві вжито слово «чайльд» (англ. childe) — середньовічний титул юнака, кандидата в лицарі.

У передмові до третьої книги поет визнає, що його герой є його власним продовженням. На думку критика Джерома Мак-Ганна, маскуючись за вигаданим літературним образом, Байрон зумів виразити думку, що «найбільша трагедія людини — мати змогу збагнути досконалість, але не мати змоги її досягти».

Усі чотири пісні поеми об’єднано одним героєм. Образ Чайльд Гарольда увійшов у світове мистецтво як образ зовсім нового героя, якого доти не знала література. У ньому втілено найхарактерніші риси освіченої частини молодого покоління епохи романтизму. Сам Байрон заявляв, що він хотів показати свого героя «таким, як він є» тепер і в цій дійсності, хоча «було б приємніше і, напевно, легше зобразити більш привабливу особу».

Щодо історії створення поеми. Байрон наприкінці червня 1809 р. почав свою дворічну подорож. Поета цікавило те, як живуть народи різних держав, якою є їхня культура. Соціальні контрасти особливо вразили його. Байрон побачив нічим не обмежене свавілля іноземних і місцевих тиранів. його обурило повне безправ’я корінних народів. Усі ці враження було покладено в основу роздумів поета, що й визначили сюжет поеми. «Паломництво Чайльд Гарольда» — твір, у якому автор порушує найважливіші теми історії та сучасності, а також вічні проблеми.

 

Основа та історія створення

Власні спогади і враження Байрона, який у 1809-1811 рр. мандрував країнами Європи:

• І, ІІ пісні написано під час подорожі країнами Середземномор’я (1812);

• III пісню — на березі Женевського озера після остаточного від’їзду з Англії (1816);

• IV пісню створено у вигнанні — в Італії (1817).

 

Жанр твору — ліро-епічна поема:

ЕпічнеЛіричне
Картини європейського життя, наполеонівські війни, контрреволюційні дії монархів, боротьба народів Європи за визволення, історичні екскурси, опис традицій європейських народівДумки героя, відображення його емоцій; авторські відступи, міркування; мальовничі картини природи, що контрастують з почуттями героя або акомпанують їм

 

«Паломництво Чайльд Гарольда» — романтична поема:

• Віршований твір;

• герой — бунтар-одинак;

• розповідь супроводжується роздумами автора, його переживаннями

• Паломництво — мандрівка до святих місць;

• Чайльд — звертання до юнаків шляхетного походження;

• Гарольд — пов’язує окремі частини поеми, має багато автобіографічного, але це типовий романтичний образ;

• Бюрон — Байрон збирався так назвати свого героя

 

Особливості композиції поеми:

І пісня — Гарольд подорожує Португалією та Іспанію (1812)Автор протиставляє наполеонівській агресії
справжніх патріотів — іспанських селян
і партизан, серед яких постає велична по
стать захисниці Сарагоси. Він усвідомлює
трагічну нерівність сил народу й військ агресора, і душа його в скорботі
ІІ пісня — Гарольд відвідує Грецію та Албанію (1812)Сум огортає автора від покори греків гноби
телям — туркам. Оповідач хоче пробудити
громадський дух греків, нагадуючи їм про
велич давньої Еллади. Автор захоплюється
мужністю та благородством, чесністю й простотою албанців, їхньою гостинністю, чого не
бачив у себе на батьківщині
ІІІ пісня — присвячена подорожі Гарольда до Бельгії (1816, супроводжується роздумами про революцію у ФранціїАвтор зі співчуттям пише про славне минуле
країни у дні революції, але розвінчує діяльність наполеона
IV пісня — присвячена Італії (1817)Автор описує Венецію, Флоренцію, Рим; відтворює величні образи Данте, Петрарки, Боккаччо, пам’ятки античної давнини

 

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: