Парадокс — це судження або вираз, які протиставлені загальноприйнятим поняттям, здоровому глузду (часто тільки зовні). У давньогрецькій філософії цей термін використовували для характеристики нової оригінальної думки.
«Не відкладай на завтра те, що можна зробити післязавтра» (О. Вайльд); «Не чини з іншими так, як хочеш, щоб вони чинили з тобою: у вас можуть бути різні смаки» (Б. Шоу).
Мета парадоксу — висміяти догму, здивувати незвичайним, вразити оригінальністю судження. Інколи на парадоксі можуть бути побудовані навіть цілі твори (у п’єсі Шоу «Гірко, але правда» мікроб заражається від людей).