Образи твору Бернарда Шоу
«Пігмаліон»
Професор Хіґґінс — людина науки, для якої не існувало іншого життя. Він — аристократ, але його манери не аристократичні, експериментатор, але без відповідальності за долю піддослідного. Водночас це порядна людина, адже він не обіцяв Елізі чогось більшого, ніж навчити мови й манер та ввести у «вищий світ».
Образ Хіґґінса — це варіант античного скульптора. Діяльний, жвавий, всюдисущий Хіґґінс сповнений тієї зацікавленості, без якої неможлива будь-яка творча діяльність. Для нього всі люди рівні, без поділу на класи. Саме тому Хіґґінс так сміливо береться довести, що за три місяці квіткарка стане герцогинею. Професор зважився на експеримент і докладав усіх зусиль, щоб довести власну думку. Хіґґінс не думав про те, що буде після того, як казковий сон скінчиться і Галатея-Еліза прокинеться. Природні сили, що були приспані в героїні, виявилися набагато потужнішими, ніж на це міг розраховувати професор фонетики.
Еліза стає гідним суперником Хіґґінса. Вона сповнена гордощів, самоповаги. Опановуючи мову, Еліза засвоїла також і навички правильного мислення, що допомагало їй мати власні судження про життя. Вона вважала, що її шлях до герцогині розпочався тоді, коли полковник Пікерінґ назвав її «міс Дуліттл», коли він виявив до неї увагу: зняв капелюх, відчинив двері, адже «різниця між леді і квіткаркою полягала не в тому, як вона поводиться, а в тому, як до неї ставляться».
Еліза в розпачі, перед нею, зрештою, постала жорстока істина: здобувши манери й вимову герцогині, вона не стала своєю в аристократичному колі; утім, і від свого класу Еліза вже відірвана, вона вже ніколи не стане тією простою «невдахою», а розпочати якусь справу відповідно до здобутих знань та вмінь не має коштів.
Отже, розпочавши з проблем фонетики, автор вивів читача на проблему особистості, її духовного розвитку. Він зазначив, що навіть освічена, розумна людина навряд чи змогла б подолати межі свого соціального стану.
Отже, це драма не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси й свободи.
Образи героїв давньогрецького міфу під пером Б. Шоу суттєво трансформувалися відповідно до умов нового часу та задуму автора.
Порівняймо:
| Професор Хіґґінс | Пігмаліон з античного міфу |
1) Навчав мови Елізу, допоміг зрозуміти світ мистецтва, хоча так само, як і Пігмаліон, ненавидів жінок; 2) Еліза майже нічого не змінила в поглядах професора, і він не збирався змінюватися сам; 3) він не відчував відповідальності за долю людини, його захоплювали вищі ідеї, результат експерименту | 1) З любов’ю виліпив статую, пишався нею, прикрашав; 2) Галатея змінила Пігмаліона, її краса розбудила в його душі приспане кохання |