Північна війна в Україні 1700-1721

Коротко та головне про Україну у роки Північної війни. ЗНО

 

У 1700 р., підписавши мир з Османською імпе­рією, російський цар розв’язав війну проти Шве­ції, сподіваючись отримати вихід до Балтійсько­го моря. Тому вона отримала назву Північної.

Ця війна значно ускладнила становище України: не ма­ючи змоги захищати власні землі від поляків, татар і турків, українці були змушені воювати із шведами у Прибалтиці та Центральній Польщі. Тільки протя­гом першого року війни на фронти Північної війни по­трапило 17 тис. козаків. Козацькі загони, що значно по­ступалися в оснащенні та підготовці регулярній армії, спрямовувалися на найважчі ділянки і зазнавали ве­ликих втрат. Через витрату значних коштів на військо­ві цілі, І. Мазепа був змушений збільшувати податко­вий тиск на населення. Це посилювало невдоволення діями гетьмана серед українців.

Іван Мазепа все ще сподівався на допомогу Петра І, але після того, як цар проігнорував прохання гетьмана за­хистити українські землі від зазіхань С. Лещинського, що мав союзницькі відносини з Карлом XII, він вирі­шив знайти нового союзника. У 1705 р. розпочалися та­ємні переговори зі шведами. Їх результатом стала до­мовленість допомогти шведській армії їжею, фуражом та надати у розпорядження Карла XII 50-тисячну ко­зацьку армію, натомість шведи обіцяли звільнити край з-під московського впливу, гарантуючи козацькі вольності і недоторканність кордонів. Наприкінці жовтня 1708 р. І. Мазепа вирушив з Батурина до табору шведів.

Утім ініціатива гетьмана мала занадто слабку під­тримку серед населення. Це пояснювалося відсутністю довіри до І. Мазепи та побоюваннями жорстокої роз­прави з боку царату. За гетьманом пішов лише невели­кий загін «низового» козацтва на чолі з К. Гордієнком та частина старшини і козаків Гетьманщини. Загалом І. Мазепа зміг надати шведському королю лише 5 тис. замість обіцяних 50 тис. козацького війська.

Розлючений вчинком гетьмана Петро І одразу віддав наказ зруйнувати його резиденцію – Ватурин, а у трав­ні 1709 р. царські війська розгромили Січ. Вирішальна ж битва із шведами відбулася у червні 1709 р. під Полтавою. Поразка в ній змусила Мазепу виїхати до Молдови, де у м. Бендери він і помер восени Наступного року. У 1710 р. гетьманом у екзилі (вигнанні) став генеральний писар І. Мазепи П. Орлик. Його головним досягненням стало укладання першого вітчизняного прототипу конституції, що мала назву «Пакти й Конституція прав і вольностей Запорізького козацтва». На­весні 1711 р. новий гетьман, спираючись на допомога турків і татар, здійснив військовий похід на Правобережну Україну, що завершився безрезультатно. Не зу­мівши повернутися на рідну землю, П. Орлик залишок життя провів в еміграції (Швеція, Франція, Молдова) у безплідних спробах створити антиросійську коаліцію та повернути собі владу в Україні. Помер у 1742 р.

Дати

1700-1721 рр. – Північна війна.

1708 р. – таємна угода І. Мазепи з Карпом XII.

27 червня 1709 р. – Полтавська битва.

1710 р. – поява Конституції П. Орлика.

Запам’ятайте

Батуринська трагедія (1708) – каральна операція цар­ських військ, спрямована на повне знищення столиці гетьмана І. Мазепи – Батурина, здійснена 2 листопада 1708 р. Її наслідком стало знищення всього населення міста – від 11 до 15 тис. Місто розграбували та спалили.

Конституція П. Орлика (Бендерська конституція) – доку­мент у формі угоди між гетьманом, посада якого була вибор­ною, та козацькою старшиною. Вона передбачала створення козацької республіки в межах, зазначених у Зборівській угоді (1849). Влада розподілялася на три гілки: законодавча (Генеральна рада), виконавча (Гетьман та його уряд) і судова (Генеральний суд). Головна роль в управлінні державою на­лежала Генеральній раді. Ряд пунктів передбачав повернення самоврядування у міста та обмеження експлуатації селян.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: