Поетизація історії у творчості Ф. Шиллера
(на прикладі вивчених творів)
План відповіді:
- Фрідріх Шиллер — видатний письменник доби Просвітництва.
- Прототип хороброго лицаря Делоржа з балади «Рукавичка».
- Конфлікт між особистістю і суспільством, якому протиставляється мудра природа у баладі «Рукавичка».
- Історична драма «Вільгельм-Телль» — героїзм і рішучість вождя, заклик до єднання земель Німеччини.
Фрідріх Шиллер — один із найвидатніших письменників доби Просвітництва, німецький поет, драматург, історик. Творча спадщина митця вагома. Є в ній драми, трагедії, поеми, балади, філософська лірика, праця з естетики.
Ф. Шиллер — один з творців балади в європейській літературі («Нікові журавлі», «Рукавичка». «Келих», «Полікратів перстень» тощо). Для своїх балад митець використовував сюжети з історії — античної чи середньовічної.
В основу балади «Рукавичка» покладено розповідь про подію, що відбулася при дворі французького короля Франциска (1515-1547 рр.). Прототипом героя балади став лицар Делорж, про хоробрість і любовні пригоди якого збереглося багато легенд.
У центрі уваги вчинок хороброго лицаря Делоржа, але будова балади примушує розмірковувати над сутністю його вчинку. Твір складається з трьох частин. У першій, більшій за розміром, Шиллер зображує короля та його двір, які чекають на страшне й криваве видовище: бійку звірів. Король постає у цій частині як володар світу, якому підкоряються всі — і люди, і звірі. В наступних рядках змальовується сцена, дуже важлива для розуміння авторського задуму: леопарди задираються до тигра, але встає могутній лев, і звірі припиняють гризтися між собою.
Закони природи виявляються більш досконалими, ніж людські. Бо саме в ту мить, коли встає лев, випадково чи навмисне падає між тигром і левом рукавичка з руки прекрасної придворної дами Кунігунди. Примхлива красуня наказує лицарю Делоржу принести їй рукавичку й у такий спосіб довести своє кохання. Майстерність Шиллера полягає в тому, що він зміг показати конфлікт між Делоржом і Кунігундою як відбиття конфлікту між особистістю й суспільством, якому протиставляється мудра природа. Кинута в обличчя красуні рукавичка — це виклик Делоржа світу людей, де можна легко гратися життям людини.
Французька буржуазна революція та наполеонівські війни пробудили інтерес Шиллера до історії. Він став засновником жанру історичної драми в європейській літературі. З одинадцяти його драм вісім написані на історичну тематику. В центрі творів Шиллер виводив видатних історичних діячів — королів, полководців, народних вождів. Наслідуючи Шекспіра, Шиллер розкривав життя історичних героїв у приватній, особистій сфері, показував їхнє кохання, ревнощі, дружні чи батьківські почуття.
До значних творів Шиллера належить і драма «Вільгельм Телль». В її основі — реальний епізод історії: повстання швейцарців проти австрійського панування. Головний герой—легендарний народний вождь, національний герой Швейцарії. Шиллер показує його героїзм і рішучість як вождя повсталих і одночасно змальовує його батьківські почуття.
Вільгельм Телль — простий мисливець, чесний, працелюбний, миролюбний и терплячий («Терпіти і мовчати — вся наша надія»). Він пристає до повстанців, але відмовляється стати організатором. З розвитком подій характер Телля змінюється. Австрійський намісник Гесслер укріпив на високій тичці в центрі села свого капелюха і звелів швейцарцям вклонятися йому.
Коли гордий Телль відмовився це зробити, Гесслер вигадав для нього жорстоке покарання: він примушує Телля влучити в яблуко, яке поставили на голову його маленького сина. Постріл виявився вдалим, але герою не дарують обіцяну свободу. Телля заарештували, та йому вдалося втекти з-під варти. Тепер це не миролюбний мисливець, а грізний месник: він вбиває Гесслера. П’єса закінчується могутнім закликом до свободи.
Шиллер використав цей сюжет, щоб закликати народ роздробленої на безліч земель Німеччини, неспроможної чинити опір іноземним загарбникам, до об’єднання. Багато монологів з «Вільгельма Телля» сприяли піднесенню національно-визвольного руху німців.
Отже. Шиллер для своїх творів черпав сюжети з історії. Митець намагався спонукати читача до роздумів, зачепити його моральні почуття.