Політика Івана Мазепи: внутрішня і зовнішня політика

Коротко та головне про внутрішню і зовнішню політику Гетьмана Івана Мазепи. ЗНО

 

Місце звинуваченого у зраді гетьмана І. Самойловича влітку 1687 р. посів Іван Мазепа.

У внутрішній політиці гетьман орієнтувався на ін­тереси козацької старшини, яку щедро наділяв землею та привілеями. Це пояснювалося його планами ство­рення станової держави, міць якої базувалась би на власній українській аристократії. Він і сам був одним з найбагатших людей Східної Європи, володіючи близь­ко 20 тис. маєтками, колекцією унікальних картин, зброї, книг. Іван Мазепа займався меценатською діяль­ністю. Його коштом було зведено та реконструйовано понад 40 культових споруд, Києво-Могилянську коле­гію (з 1701 – академія), Києво-Печерську лавру тощо. За наказом І. Мазепи 1701 р. на Лівобережжі було за­проваджено обов’язкову щотижневу дводенну панщину. Соціальні антагонізми посилювались через необ­хідність постійної участі у походах Москви.

Зовнішня політика. Іван Мазепа уклав з Москвою «Коломацькі статті» (1687), що, з одного боку, посилювали залежність українських земель, але з другого — забо­роняли втручання воєвод в українські справи. Після приходу до влади царя Петра І, Іван Мазепа тривалий час підтримував з ним дружні стосунки, надавав ко­зацьке військо для участі у походах проти Туреччини.

Дати

1687-1708 рр. – гетьманування Івана Мазепи.

Запам’ятайте

Іван Мазепа (1639-1709) – військовий, політичний і дер­жавний діяч. У молоді роки виконував різні дипломатичні місії при дворі польського короля Яна II Казимира. Згодом займав посаду генерального осавула при гетьманах П. До­рошенку та І. Самойловичу. З 1687 р. – гетьман Лівобережної України.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: