Правобережна Україна в роки Руїни 1663-1687

Коротко та головне про Правобережну Україну в роки Руїни (1663-1687). ЗНО

 

На початку 1663 р. козацька рада, скликана у Чигири­ні, обрала гетьманом Правобережної України П. Тете­рю (1663-1665). Його метою було досягнення єдності України. При цьому гетьман збирався спиратися на під­тримку Польщі. Проте його спільний з поляками похід на Лівобережжя не зустрів підтримки з боку місцево­го населення. Невдовзі П. Тетеря був змушений втек­ти до Польщі.

Його наступником став П. Дорошенко (1665-1676). Ба­жаючи стабілізації внутрішнього становища на Право­бережжі, гетьман ініціював проведення низки реформ. З метою обмеження впливу козацької старшини, ство­рив регулярне військо з найманців (20 тис. сердюків і компанійців), які були особисто віддані гетьманові. На кордонах була створена нова митна лінія і розпоча­лося карбування власної монети. П. Дорошенко регу­лярно збирав козацькі ради, прислухаючись до думок звичайних козаків.

П. Дорошенко усвідомлював, що звернення за допомо­гою до Польщі викличе невдоволення на Лівобереж­жі. Тому об’єднати Україну він хотів спираючись ви­ключно на власні сили і похід 1668 р. дозволив йому це зробити. Проте втримати булаву не вдалося, що підштовхнуло гетьмана до зближення з Туреччиною. Во­сени 1669 р. П. Дорошенко прийняв протекторат ту­рецького султана.

Унаслідок спільного наступу на Правобереж­жя сил гетьмана, султана Мехмеда IV та кримського хана Селіма І Гірея було здобуто фортецю Кам’янець, що відкрило шлях до Галичини. Поляки були змуше­ні погодитися на ганебні для себе умови Бучацького миру. П. Дорошенко знову отримав владу на Правобе­режжі, втім ситуація у регіоні залишалася непростою. Турки експлуатували місцеве населення, збирали дани­ну, забирали полонених, перетворювали церкви на мечеті. Це підірвало авторитет гетьмана. Розчарувавшись у турецькій підтримці та не зумівши відновити єдність Гетьманщини, у 1676 р. П. Дорошенко зрікся булави на користь лівобережного гетьмана І. Самойловича.

Замість П. Дорошенка, турки вирішили поставити геть­маном Ю. Хмельницького, який повернувся до України навесні 1677 р. Бажаючи виправдати турецьку довіру, Ю. Хмельницький під час походу на Чигирин повніс­тю руйнує місто. Така ж доля чекала Канів, Черкаси, Корсунь, Богуслав та інші міста. У 1678-1679 рр. ра­зом з турками і татарами ходив на Лівобережжя, але зазнав невдачі. Натомість Правобережна Україна про­довжувала занепадати та знелюднюватися. В 1681 р. гетьмана викликали до Стамбулу, де він був страчений.

Дати

1669 р. – перехід П. Дорошенка під протекторат турецько­го султана.

Запам’ятайте

Бучацький мир (1672) – мирний договір Польщі з Туреч­чиною. Згідно з його умовами Туреччина отримала Поділля; владі Петра Дорошенка підлягала Брацлавщина і південь Ки­ївщини; Річ Посполита мала виплатити туркам контрибуцію за припинення облоги Львова і щорічно сплачувати данину. Чигиринські походи (1677-1678) — воєнні дії Османської імперії, яку підтримувала частина козаків, що мали на меті об’єднати Правобережну Україну та Поділля. Важливе стра­тегічне значення мало захоплення колишньої гетьманської столиці — Чигирина.

Бахчисарайський мир (1681) – перемир’я між Османською імперією, Кримом та Московським царством. Договір пе­редбачав встановлення кордону між Туреччиною і Московією по Дніпру; до Туреччини відходила південна Київщи­на, Брацлавщина, Поділля, а Московське царство отримало Лівобережжя, Запоріжжя і Київ. Межиріччя Дністра і Буга на 20 років мало стати нейтральним із забороною будівниц­тва укріплень; козакам гарантували право на лов риби, со­ляний промисел та вільне судноплавство по Дніпру; тата­рам дозволили кочувати і полювати у дніпровських степах.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Guru.net.ua
Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: