Прототипи персонажів в повісті “Княжна Мері”
Роман Михайла Лермонтова
«Герой нашого часу»
Багато персонажів повісті «Княжна Мері», за свідченням мемуаристів, мали своїх прототипів. Загальновизнаним V прототипом Грушницького був Микола Петрович Колюбакін — запальний, фертикуватий і завзятий дуелянт. Поранення в ногу під час експедиції стало приводом для поїздки на води, де й відбулася його зустріч із Лермонтовим. Не виключено, що в Грушницькому відбилися і якісь риси М. С. Мартинова, у минулому товариша Лермонтова по Школі гвардійських підпрапорщиків і кавалерійських юнкерів, а пізніше — учасника фатальної дуелі, що сталася в липні. Прообразом Віри, вочевидь, стала В. О. Лопухіна-Бахметєва. А ось щодо прототипу княжни Мері немає одностайної думки. Одні називали ім’я Н. С. Мартинової, сестри М. С. Мартинова, інші — К. А. Клінберг, п’ятигорської знайомої Лермонтова. Лікаря Вернера списано з медика штабу кавказьких військ у Ставрополі М. В. Майєра, Вулича — з кінногвардійця В. В. Вулича.
Прообразом Печоріна, як переконливо довела Е. Г. Герштейн, був товариш поета Андрій Павлович Шувалов. «Він дуже подобався жінкам завдяки контрасту між його зовнішністю, що здавалася ніжною і тендітною, його низьким приємним голосом, з одного боку, і надзвичайною силою, яку приховувала ця тендітна оболонка,— з іншого»,— так описує Шувалова сучасник.