Причини та теорії створення Київської Русі

Коротко та головне про Причини та передумови утворення Київської Русі.

Становлення централізованої держави. ЗНО

 

На межі VII – ІХ ст. прискорилась політична економічна та етнокультурна консолідація схід­нослов’янських племен. Основні передумови утворення держави у східних слов’ян: спільні економічні інтереси; етнокультурна близькість; необхідність захисту кордонів від спільних во­рогів; прискорення майнового і соціального роз­шарування слов’янського суспільства, що вело до розпаду родової общини та формування ран­ньофеодального суспільства.

Теорії створення Київської Русі:

  • норманська теорія (вчені XVIII ст. – 3. Байєр, Г. Міллер). Сутність: створенням власної держави східні слов’яни зобов’язані виключно зовнішньому, зокрема норманському (варязькому) впливу. Ця тео­рія ґрунтувалась на скандинавському походженні ба­гатьох давньоруських етнонімів, економічних зв’язках норманів зі слов’янами, на тому, що перші київські князі були норманами за походженням;
  • антинорманська теорія (М. Ломоносов) заперечу­вала будь-який вплив норманів на процес створення давньоруської держави. Більшість сучасних дослідників є прибічниками теорії природно-історичного про­цесу, які ставляться до «варязького чинника» як до каталізатора, що прискорив появу державності у схід­них слов’ян.

У 882 р. новгородський князь Олег пішов на Київ. Вбив­ство місцевих князів Аскольда і Діра та захоплення влади у Києві Олегом призвело до об’єднання Північ­ної та Південної Русі.

Правління Олега (882-912) пройшло під знаком зби­рання руських земель та консолідації їх навколо Києва. У зовнішньополітичній сфері – пріоритет візантійсько­му напряму. Олег здійснив два результативні походи на Константинополь у 907 р. та 911 р. Договір із Візан­тією 911 р. передбачав сплату останньою значної контрибуції, встановлення безмитної торгівлі, надання пільг руським купцям та ін. Також князь здійснював походи на Арабський халіфат. Під час одного з них він загинув.

Син легендарного Рюрика – Ігор (912 – 945) жорстоко придушував автономістські настрої підкорених народів (деревлян, уличів). Князь здійснив кілька походів на Ві­зантію (941 р. та 943 р.), які мали значно менший успіх ніж у Олега. У 944 р. Ігор ходив на Закавказзя. На похо­ди витрачалась значна кількість коштів, що підштовху­вало князя постійно збільшувати данину. Це призвело до повстання деревлян, під час якого Ігоря було вбито.

Його дружина – княгиня Ольга (945 – 964) — своє прав­ління розпочала з придушення деревлянського пов­стання: знищила древлянську племінну еліту, а їх голов­не місто Іскоростень було спалене. Надалі Ольга провела деякі реформи: податкова (погости-устави-уроки), адміні­стративна (поява посадників). У 946 р. та 957 р. княгиня здійснила два візити до Константинополя. Були укла­дені союзницькі угоди, розглядалася проблема христи­янізації Русі (княгиня прийняла християнство у 957 р.).

Святослав (964 – 972) відзначився активною зовнішньо­політичною діяльністю. У 964—966 рр. він підкоряє в’я­тичів, волзьких булгар та буртасів (мордву); перемагає Хозарський каганат; обклав даниною племена ясів і касогів на Північному Кавказі. У 968 р. київський князь на чолі 60-тисячного війська вирушив на Болгарію. Свя­тослав розбив болгар і захопив 80 міст уздовж Дунаю. Згодом зняв облогу Києва печенігами (968). Другий по­хід на Балкани (969) був менш вдалим і у 971 р. Свя­тослав був змушений підписати мир під Доростолом. Був вбитий печенігами.

Дати

882 р. – об’єднання південних та північних руських земель Олегом.

Запам’ятайте

Князь – вождь племені, з розвитком феодальних відно­син – очільник держави або державного утворення.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: