Райнер Марія Рільке “Згаси мій зір” Аналіз

Райнер Марія Рільке “Згаси мій зір” аналіз вірша

Вірш Рільке “Згаси мій зір” входить до циклу “Книга прощі” у збірці “Книги годин”, над якою поет працював з 1899 по 1903 рр. Збірка було створено у 1901 р. В основі враження від мандрів Україною та Росією 1900 р., зокрема перебування Рільке у Києві.

Основний мотив вірша “Згаси мій зір” став мотив органічного злиття поета з “живим космосом”, стихіями природи, що творять життя.

В основі вірша лежить такий художній прийом як антитеза. Антитеза наголошує силу віри ліричного героя в Бога: які б перепони не стояли на його шляху до Господа, він все здолає.

В останніх рядках вірша звучить його ідея. Ліричний герой так злитий з Господом, що навіть Бог не може позбавити його цієї єдності.

Поезію написано у формі звертання. Автор натякав на те, що коли в людини забрати слух і зір, відчуття й почуття, переживання й думки, а зрештою, і саму плоть, то те, що залишиться, буде Бог, Єдине. “Бог” – це життя, що пульсував в речах та істотах, найрізноманітніших прояви стихійної життєвої сили.

“Згаси мій зір” вірш

Згаси мій зір – я все ж тебе знайду,

Замкни мій слух – я все ж тебе почую,

Я і без ніг до тебе домандрую,

Без уст тобі обітницю складу.

Відломиш руки – я тоді тебе

Впіймаю серцем. Наче між долонь,

А спиниш серце – мозок запульсує;

Коли ж ти вкинеш в мозок мій огонь,

Тебе в крові палючій понесу я.

Переклад М. Бажана

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар