Розвиток української культури 17-18 ст.

Коротко та головне про Розвиток української культури у 2-й пол. XVII-XVIII ст. ЗНО

 

Українська наука і культура на межі ХVII-ХVIII ст. пе­ребувала під впливом ідей Відродження. Це себе виявило у затвердженні стилю «бароко» (від італ. «bагоссо» – дивний, химерний). В Україні європейське бароко набуває самобутніх рис, зумовлених специфікою су­спільних умов життя, і тому його слушно називають українським, або козацьким бароко. Його розквіт при­падає на добу правління гетьмана І. Мазепи.

Наприкінці XVII ст. оформлюється національна школа, українського бароко. До її представників належали ар­хітектори: І. Григорович-Барський, С. Ковнір, Й. Шедель, І. Зарудний, І. Батіст. Найвидатнішими споруда­ми українського бароко є Покровський собор у Харкові (1689), Собор Святого Юра у Львові (1762), Успенський собор у Почаєві. Скульптори звертаються до типових для бароко символіки, ефектів освітлення, алегоричних персонажів, поєднання різних матеріалів (камінь, метал, дерево). Визнання отримали роботи галицького скульптора І. Пінзеля.

Стиль бароко в українському живописі позначений національною індивідуальністю. Переважала релігійна тематика, разом з тим вона набуває ідей гуманізму активізується розвиток різноманітних форм настінного розпису, іконопису, портрета. В повній мірі український портретний живопис виявив себе у жанрі парсунів (світські портрети). Його представники: І. Руткович, Й. Кондзелевич.

Представники літератури українського бароко зверта­лись до релігійних сюжетів, використовували біблійну символіку, алегорії, закодовані тексти. Серед авторів найбільш відомими були: І. Галятовський, Л. Баранович, С. Яворський та ін.

Зароджується українська філософська думка. Її фор­мування відбувалося під впливом ідей Просвітництва. Видатними українськими філософами були Ф. Прокопович, Г. Сковорода (1722-1794).

Визначними історичними творами стали «козацькі лі­тописи», авторами яких були Самовидець, Г. Граб’янка, С. Величко. Вони відходять від традиційного хроноло­гічного переліку подій і використовують різні козацькі документи, щоб не лише висвітлити, але й осмислити їх.

Художня культура 2-пол. XVIII ст. розвивалась під впливом класицизму. В Україні класицизм через не­сприятливі історичні обставини не зміг перетворитися у цілісну систему. Архітектура класицизму (ампір) по­ширюється із 70-х рр. XVIII ст. Її характерні риси: мо­нументальність, симетричність; простота і суворість; гладка, без прикрас поверхня стін; використання ко­лон. Зразки класицизму: Спасо-Преображенський со­бор (Новгород-Сіверський), дзвіниця Успенського собо­ру (Харків). Створювалися палацово-садибні комплекси: «Олександрія» (Біла Церква), «Софіївка» (Умань).

У XVIII ст. набуває розквіту портретний живопис. Найвидатнішими художниками-класицистами в Україні були Д. Левицький, А. Лосенко, В. Боровиковський.

Відчутним у названу добу був розвиток музики в Укра­їні. Провідне місце у музичній творчості ХУІІ-ХУІІІ ст. займали вокальні концерти світського і церковного ха­рактеру. Музичною столицею Лівобережжя став Глухів, де існувала спеціальна музична школа. Видатними українськими композиторами XVIII ст. були М. Березовський (1745-1777), Д. Бортнянський (1751-1825).

Дати

1661 р. – відкриття Львівського університету.

1701 р. – відкриття Києво-Могилянської академії.

1738 р. – заснування Глухівської музичної школи.

Запам’ятайте

Феофан Прокопович (1681-1736) – український богослов, філософ, літератор. З 1704 р. – викладач філософії, рито­рики Київської академії, з 1710 р. – її ректор. У 1716 р. пе­реїхав до Петербурга, де очолив Синод. Ф. Прокопович зро­бив певний внесок у розвиток української філософії, історії, політичної думки та літератури.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: