“Самотній кедр на стромині” аналіз вірша Гейне викладено в цій статті.
“Самотній кедр на стромині” аналіз
Поезія «Самотній кедр на стромині» написана 1823. У вірші почуття самотності передано за допомогою символів. Природа замальовується у збірці ніжною, лагідною, спокійною – сентиментальною.
Слово «сосна» німецькою мовою чоловічого роду. Леонід Первомайський перекладає його словом «Кедр».
Сибірська сосна та сибірський кедр – одне й те саме дерево, тому така зміна видається можливою. Первомайський відзначає, що кедр самотній, говорить, що він дрімає. Описуючи пальму, передає і її сум («сумує в німій самотині»).
Вірш побудований на антитезі північ – південь.
- Північ: Самотній кедр укритий кригою,снігом.
- Південь: Південна земля, спалена сонцем скала.
Перекладачу вдалося передати образну систему, почуття, які вклав у цю поезію Гейне, а саме свій душевний неспокій, нещасливе кохання.
Образи кедра та пальми уособлюють чоловіка та жінку, які в розлуці і, можливо, ніколи не зустрінуться.
Епітети (самотній кедр, німа самотинь) і метафори (дрімає і мріє у вві сні, бачить сон, сумує в німій самотині) розкривають тему нещасливого кохання.
“Самотній кедр на стромині” український
Самотній кедр на стромині
В північній стоїть стороні,
І кригою й снігом укритий,
Дрімає і мріє вві сні.
І бачить він сон про пальму,
Що десь у південній землі
Сумує в німій самотині
На спаленій сонцем землі.
(Переклад Л. Первомайського)
Саме цей вірш можна вважати зразком романтичної поезії. Через образи природи автор передає свої почуття. Ніколи не зустрітися кедру і пальмі, ніколи не бути поету зі своєю коханою. Здавалось би, ми читаємо про звичайні події з життя людини. Але звичайне любовне розчарування переростає в трагедію самотності людини в бездуховному міщанському оточенні. Перед нами постають образи-символи самотності.