«Шинель» розвиває тему «маленької людини», яку почали порушувати й розкривати в російській літературі М. Карамзін у «Бідній Лізі» та О. Пушкін у «Станційному наглядачі». Але Гоголь вбачає причину зла не в людях, а в улаштуванні життя, де привілеїв не має переважна більшість людей.
Темою повісті «Шинель» стала реалістично-фантастична історія дрібного петербурзького чиновника, який жив бідним непомітним життям без мрій і прагнень, радів своїй роботі переписувача паперів. Коли виникла необхідність придбати нову шинель, йому довелося економити на всьому. Омріяна річ придбана, але її тут же вкрали, і ніхто не допоміг знайти злочинців. Це призвело до смерті героя, а помститися він змії1, лише з’явившись привидом до кривдника.
У повісті порушено проблеми суспільні, етичні та естетичні. Образ Акакія Акакійовича розглядали як жертву бюрократичної системи й байдужості. Підкреслюючи типовість долі «маленької людини», Гоголь говорить, що не важливо, у якому департаменті це сталося. Після смерті Башмачкіна його місце одразу посів інший чиновник, ніхто не відчув утрати,— логічний ланцюжок замкнувся.
Етичні проблеми письменник прагнув розв’язати, закликаючи до великодушності й справедливості, адже кожна людина має право на повагу. І в слабкому протесті проти канцелярських жартів та одвертих знущань — «Облиште мене, і навіщо ви мене кривдите?» — звучать інші слова: «Я брат твій».
Естетичні проблеми автор розв’язує завдяки майстерному використанню всіх виражально-зображальних засобів художньої літератури.
Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
