Скорочено “Пригоди тричі славного розбійника Пинті”

Олександр Гаврош 

“Пригоди тричі славного розбійника Пинті”

скорочено

“Пригоди тричі славного розбійника Пинті” короткий зміст (переказ) повісті Олександра Гавроша ви можете згадати за 7 хвилин.

Про славного опришка Пинтю в народі ходило багато легенд. Не пройшов повз образ цього українського Робіна Гуда й письменник Олександр Гаврош.
Сюжет книги охоплює досить тривалий проміжок часу. Починається твір із народження славного опришка, у чиєму житті так міцно переплелися легенди та реальність, що їх навіть за часів його життя не могли відділити. І, звісно, що все у долі такого героя незвичайне і невипадкове.

За традицією, дитині дають різноманітні речі, щоб зрозуміти, ким вона надалі стане. Не до вподоби хлопчину скоринка хліба і сокира лісоруба, не буде з нього доброго селянина. Та й молитовник панотця згодився лише для того, щоб його сторінку пожувати, то не вийде з нього й ученої людини. І врешті-решт опинилася у рученятах малого відьмацька люлька.
Як і за козаками, так і за опришками, ходила слава людей, вправних у чаклунстві. Це мотив у долі Пинті реалізовано через те, що йому дісталися чарівні квіти, які відьми приготували для себе. Ці три відьми неабияк нагадують макбетівських старих.
Завдяки чарам юний гультяй Пинтя здобуває неабияку силу і змушений йти в гори, бо хрещена матір, у якої він виховувався після смерті батьків, прогнала його за цей вчинок.

Так Пинтя потрапляє до старого опришка Андрія Мухи, який вже давно живе сам на чорній полонині і може порозмовляти хіба що зі своєю козою Манею. Муха передає Пинті всі свої знання, щоб той продовжив славну історію опришків, але спочатку, за традицією, Пинтя має пройти випробування, щоб довести: він гідний довіри, розумний, хитрий і сміливий. Дістається Пинті і таємниця скарбів опришків, які стереже нечиста сила до того часу, поки живий хоч один опришок.
Пинтя постає як відчайдушний захисник народу. Багато сала залив за шкуру він панам, багатьох покарав за те, що знущалися над людьми. Ображаєш простий люд – начувайся! І поступово пани починають боятися помсти ненависного їм народного месника.
Розбійник зухвалий, і деякі його вчинки – просто неймовірно хитрі комбінації, як то викрадення панської доньки, щоб врятувати свого товариша, або як він водить за ніс панських гайдуків, та й самих панів, які хочуть його зловити. Пинтя ризикує, щоб допомогти навіть незнайомій людині, знаючи, що того навмисно записали до його спільників, але викупає засудженого до страти.

І своїх людей цей ватажок підбирає дуже уважно та обережно. Жорстоко і моторошно повелися опришки з циганом Мотею, який схотів до них приєднатися. І якщо перше випробування на хитрість має гумористичний відтінок – вкрасти вола, щоб господар не помітив, то наступні два жорстокі, і лише по-справжньому смілива, щира і стійка духом людина їх пройде. Й в обличчя смерті доведеться зазирнути цигану, й потримати у руці розпечену жарину, щоб довести побратимам, що не здасть їх, коли у катівню потрапить. Жорстокі звичаї опришків, та й часом сама книга жорстока, хоча видно, що автор згладив і зменшив усю жорстокість, як зміг, щоб книгу могли читати діти. У дійсності все було значно гірше і страшніше.
Багато пригод у Пинті. Його любить народ, дивується його силі, потребує його підтримки і заступництва. Він тричі славний: «Бо він єдиний утік з Хустської темниці. Бо зруйнував замок дерев’яною гарматою. Бо змусив капітулювати твердиню, яка ще ніколи нікому не піддавалася…».