Соціально-психологічний роман — це один із різновидів роману, у якому за складних, часто екстремальних життєвих умов, розкриваються людські характери; а психологію героїв, їхню поведінку, вчинки розглядають у контексті того соціального середовища, у якому вони перебувають.
Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів.
В європейській літературі ХІХ ст. взірцями соціально-психологічного роману стали твори письменників-реалістів О. де Бальзака («Людська комедія»), Стендаля («Червоне і чорне»), Ч. Діккенса («Пригоди Олівера Твіста»), О. Пушкіна («Євгеній Онєгін»), М. Лермонтова («Герой нашого часу»), І. Тургенєва («Батьки і діти»), Л. Толстого («Анна Кареніна») та ін.