Твір «Хіба доля не в наших руках?» до ЗНО

Чи варто скаржитися на долю, чи вона у наших руках? А може, не треба скаржитися на долю? Хіба вона не в наших руках?

Варіант 1

Кількість слів: 198

Я вважаю, що вирішальну роль у досягненні як матеріального, так і духовного благополуччя відіграє сама людина, її вчинки та думки.

По-перше, нащадки заможних людей насправді часто мають гірші стартові умови, бо не знають ціни статкам. Такі люди не вміють працювати, а часто навіть і не бажають. Ось тому замість очікуваних досягнень вони зазвичай утрачають і те, що мали.

Чимало прикладів до такого аргументу можна знайти в сучасному житті. Однак треба пам’ятати, що доля «золотої молоді» може спіткати весь народ, як це трапилося із Стародавнім Римом. Величезна імперія зрештою розпалася, коли спадкоємці неоціненних надбань не змогли дати собі ради в найбуденніших справах.

По-друге, навіть у несприятливих обставинах доля людини залежить насамперед від її вчинків, що ілюструє роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Головний герой цього твору Ничипір Варениченко має такі самі жахливі умови, як і сирота Грицько — його товариш. Бунтівна розбійницька натура й озлобленість, урешті-решт, привели Чіпку до злочину, а Грицько завдяки сумлінній праці став заможним господарем. І люди по-різному ставляться до них: якщо на голову Чіпки сиплють прокльони, то Грицько зажив доброї слави серед односельців.

Отже, не можна звинувачувати у своїх негараздах долю чи оточення. Тільки від характеру та вчинків кожного залежить його власне життя.

 

Варіант 2

Кількість слів: 252

Я переконаний, що в умовах сучасного суспільства кожен має можливість стати успішним у тому, що вважає для себе вагомим. І хоча й справді бувають обранці долі, яким у чомусь пощастило більше, але, на мою думку, доля кожного — лише в його руках.

По-перше, успіх приходить не до тих, хто мав дивовижний життєвий старт, забезпечений батьками, можливість навчатися в найпрестижніших закладах, а до тих, хто здатний продумано й послідовно, цеглинка за цеглинкою будувати власне майбутнє. Яскравим прикладом людини, яка власними силами торувала собі шлях, є Білл Гейтс — усесвітньо відомий підприємець і меценат. Зростаючи в родині представника середнього класу, він уже в 15 років заснував власний бізнес — разом із друзями створював і продавав автоматизовані системи керування комунікаціями міста. Із невеликої фірми незабаром виросла корпорація «Microsoft» — лідер на ринку високих технологій.

По-друге, справжнє мистецтво — це справа не сучасних патриціїв, людей заможних, а духовно багатих, яким, крім натхнення, притаманна ще й здатність до каторжної праці, що приховується за легкістю пера чи пензля. Найвидатніші письменники знаходили свій успіх не в салонах: йому передували роки наполегливої праці й безуспішних спроб видати щось хоча б у провінційних часописах. Згадаймо Мартіна їдена — головного персонажа однойменного роману Джека Лондона. Звичайний робітник, моряк, він усе поклав на вівтар літератури: писав численні твори, бідував, оббивав пороги редакцій… Талант і наполеглива праця допомогли Марті- нові знайти себе, хоча визнання він здобув не відразу.

Тож замість того, щоб докоряти іншим у життєвому старті, заздрити чиємусь шансові, ми маємо самі торувати шлях до успіху, адже саме так чинять переможці, які створюють успішні компанії, пробиваються до вершин мистецтва.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Guru.net.ua
Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: