Справжнього успіху досягає той, хто ні на мить не зупиняється, для кого кожний фініш стає стартом для нових звершень
Варіант 1
Кількість слів: 196
На мою думку, у розвитку власних здібностей і вихованні в собі Людини кожен має покладатися насамперед на себе. Творення самого себе є справжньою працею, важкою, але необхідною.
По-перше, для цього потрібне критичне, але й оптимістичне вивчення своїх нахилів і здібностей (самопізнання), визначення мети й концентрація вольових зусиль на її досягненні, віра у власні сили та перевірка їх дією.
Яскравим свідченням успішного подолання цих непростих етапів можуть бути спортивні досягнення буковинця Іллі Паскарюка, який, ще семирічним утративши кисть, зумів залишитися в спорті, у 15 років став дворазовим призером юнацького чемпіонату України із самбо, а через рік — переможцем конкурсу «Чудо-люди».
По-друге, складність процесу самовиховання полягає в тому, що результат цієї роботи помітний не відразу, а переборювати себе (власну лінь, нехіть, боягузтво) доводиться щодня. Чудовий художній образ такої роботи над собою створений російським письменником Миколою Заболоцьким у вірші «Не дозволяй душі лінитись». Поет розглядає працю як обов’язок кожного перед самим собою, закликає розбудити душу, не дозволяти їй «спати в постелі при світлі ранкової зорі», а змусити працювати, щоб «навчитися жити по-людськи».
Отже, щоб розвинути в собі дані природою здібності, стати людиною з великої літери, потрібно пізнати власні можливості та вірити в них, а головне — невтомно працювати над собою.
Варіант 2
Кількість слів: 241
Я вважаю, що найважче в житті — стати людиною, яку всі будуть поважати, котра зможе успішно самореалізуватися. Для цього необхідні щоденні зусилля, уміння працювати над собою.
По-перше, потрібно зрозуміти, що в собі ти маєш розвинути й чого позбавитися, а для цього потрібно ясно уявляти мету життя, засоби, якими цієї мети можна досягнути.
Прикладом самонавчання та самовиховання для мене є такі титани українського духу, як Іван Франко та Василь Стус. У них я вчуся відповідальності, працелюбства й вимогливості до себе. Потужною спонукою до дії є Франкові твори «На суді» та «Пісня і праця», де поет учить боротися «не зброєю, не силою огню заліза і війни, а правдою, і працею, й наукою».
По-друге, треба в сучасних умовах навчитися володіти часом, перебороти власну лінь. Для мене це найскладніше. Коли щось не виходить, я згадую приклад народної вчительки Галини Стефанівни Сазоненко, у якої мав щастя вчитися. Вона вражає своєю працездатністю та щедрістю, з якою ділиться своїми секретами. Ось один із них: вона визнає тільки активний відпочинок, тобто зміну видів діяльності. До речі, така позиція гартує волю, наполегливість і цілеспрямованість.
Крім того, для того, щоб наше активне життя тривало довго, потрібний здоровий спосіб життя. Маємо гартувати не лише дух, а й тіло. Поєднання здорового тіла й здорового духу, проголошуване ще в Стародавній Греції, є необхідною умовою успіху.
Отже, щоб пізнати себе та «своїм життя до себе дорівнятись», треба бути вимогливим до себе, обрати гідну мету й зразки для наслідування, невтомно працювати, гартуючи фізичні, розумові та духовні сили.