Творчість Миколи Гоголя

Творчість Миколи Гоголя

 

Свої перші літературні твори Гоголь написав ще в роки навчання. Спочатку його публікації з’являлися в періодичних виданнях, часто без підпису автора.

Незабаром окремими виданнями вийшли: «Ганц Кюхельгартен» (1829), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831-1832), «Миргород» (1835), «Арабески» (1835), «Ревізор» ( 1836).

1831 року М. В. Гоголь зустрівся з Олександром Пушкіним, який серйозно вплинув на вибір письменником літературного матеріалу. Особливо це стосувалося збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки», написаної на фольклорній основі. 1835 року Гоголь опублікував нову збірку «Миргород», куди увійшла й історична повість «Тарас Бульба». Головний герой її — сильний, героїчний персонаж. У пізніших роботах письменник звертається здебільшого до образів авантюристів, шахраїв та невдах.

«Петербурзькі повісті» — назва збірки повістей і циклу, об’єднаних спільним місцем дії — Санкт-Петербургом 1830-1840х рр. її складовими стали повісті «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного», що спочатку були у збірці «Арабески». Пізніше Гоголь пише повісті «Ніс», «Шинель». Усі ці твори об’єднано в цикл у зібранні творів 1843 р.

Центральною проблемою в цих повістях є проблема «маленької людини». У циклі петербурзьких повістей Гоголь створює образ Петербурга. Столиця в його зображенні — місце жахливих контрастів, соціальної несправедливості, моральних конфліктів, приниження й трагічної безпомічності «маленької людини» з нещадно понівеченою душею, місто, що нищить благородні мрії та сподівання.

Творчу роботу М. В. Гоголю доводилося поєднувати з державною службою, на якій він перебував з 1829 до 1835 рр.

Поступово він просувався кар’єрними сходами, отримуючи чини й нагороди, набуваючи досвіду та зав’язуючи корисні знайомства. Він мав звання колезького асесора — чиновника 8-го класу і змінив багато місць — від служби в різних департаментах до викладання історії в патріотичному інституті, на кафедрі загальної історії Петербурзького університету.

1836 року виходить друком знаменита п’єса М. В. Гоголя «Ревізор», у якій розповідається про молодого чиновника Хлестакова, що опинився в невеликому провінційному містечку без грошей. Місцеві чиновники помилково вважають його державним інспектором, який приїхав до них у провінцію інкогніто. Хлестаков блискуче вживається у свою нову роль і користується ситуацією, аж поки не приїжджає справжній ревізор. Містечкові чиновники постають у всій своїй «красі».

Перша постановка «Ревізора» відбулася в Санкт-Петербурзі в присутності царя. Після прем’єри володар, виходячи з ложі, сказав: «Гм, що за п’єса! Усіх висміює, і більше за всіх — мене!» (Однак багато літературознавців уважають цей факт літературно-історичною легендою.)

Гоголь, надто чутливий до критики, утомлений, засмучений через театральні інтриги та галас, вчинені через комедію «Ревізор», виїжджає за кордон. Мандрує Німеччиною, Швейцарією і Францією, а потім оселяється в Римі та працює над першою частиною «Мертвих душ».

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: