«Вечірні промені ясні…» аналіз вірша Гейне
Автор – Генріх Гейне
Збірка – «Книга пісень».
Цикл – «Знову на батьківщині».
Тема – побачення двох закоханих
Настрій – Меланхолійний
Головна думка – Сльози вбивають кохання.
Ліричний герой самотній, мовчазний, плаче разом з коханою.
Художні засоби
- Епітети: «вечірні промені», «гіркі сльози», «сльози дрібні», «білі руки»;
- повтори: «сум-туга» (підсилює смутні настрої героя),
- метафори: «промені миготять», море «тумани вкрили», «білі хатини самітні» (для персоніфікації природи).)
«Вечірні промені ясні…» вірш Гейне
Вечірні промені ясні
По хвилях миготіли,
Біля хатини самітні,
Мовчазні ми сиділи.
Все море вкрили тумани,
Вгорі чайки кружляли,
А сльози милої дрібні
З очей на руки впали.
І я навколішки упав,
На сльози ті дивився,
Ті білі руки цілував
І гірких сліз напився.
Мені сум-туга навісна
Так палить душу й тіло,
Та безталанниця сумна
Мене слізьми струїла.
Переклала Леся Українка