“Сонячна машина” короткий зміст (переказ)
Сонячна машина — перший український науково-фантастичний та утопічний роман Винниченка.
Дія роману відбувається в 1922-1924 роках. Вже після закінчення першої світової війни. Ареною подій стає не лише вся Німеччина й Європа, а й цілий світ.
Частина 1 “Сонячна машина” стислий переказ
Король Німеччини Мертенс за свої гроші купив усе: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу, а прагне купити ще й древній аристократичний герб разом з його власницею – родовитою принцесою Елізою. Він мріє панувати над усім світом.
Фінансовий олігарх Фрідріх Мертенс прямо заявляє, що “Закон цифр могутніший за закони природи й гуманності”, а тому, мовляв, хто всесильний, могутній, тому повинна належати і влада. Влада і цифра неподільні, і кожна людина в такому суспільстві є лише цифрою. Сам Мартенс теж є не людиною, а цифрою, щоправда, цифрою не простою, а багатозначною. У досягненні владної мети, як і особистого життя, він завжди надає перевагу розрахункові, цифрі.
Князь Альбрехт йде до Мертенса, щоб попросити відстрочку по кредиту. Мартенс не може дати відстрочку, але готовий піти на поступки, якщо князь Альбрехт віддасть за нього свою дочку Елізу. Князь Альбрехт відмовляє, знаючи, що дочка ніколи не погодиться на це.
В себе в замку Альбрехт розуміє, що честь їхньої сім’ї скоро буде знищена. Альбрехт з сином розбиваються на аероплані, влаштувавши все під нещасний випадок. А Еліза отримує останнього листа від батька, де той просить помститися за їх смерть. Альбрехт вимушений був так вчинити, щоб врятувати честь сім’ї. Після його смерті все їх майно переходить до Об’єднаного банку, а Еліза переїжджає жити до батькового друга графа фон Елленберга, і має помститися за смерть батька і брата. Батько лишає Елізі коронку Зігфріда – символ їх роду.
Еліза, на вигляд справжня принцеса, завжди тримається гордо та велично, має зелені очі та вогняне волосся. Еліза- горда, гострого розуму, сильної волі, неприступна, камяна жінка з гарячим серцем. Вона – втілення краси, енергії, активності, волі до перемоги, її філософія ясна і проста : “життя – це боротьба”.
Еліза переїжджає до графа фон Елленберга, де їй виділяють найкращу кімнату. У графа є син Адольф, який працює начальником особистої охорони i є членом особистого кабiнету мiнiстрiв його величностi голови
Об’єднаного Банку й бiржового короля Нiмеччини, Фрiдрiха Мертенса. Дочки Фріда і Труда. Його дочку Труду називають Страховищем, вона дівчина досить дивна, її мучає питання хто її справжній батько, а в те що її батько Граф Елленберг вона не вірить. Труді ненависні компроміси, фальш, моральні етичні закони, які заважають жити людині, соціальна нерівність. Вона прагне чесності, правди, гуманності. Вона не лише говорить, а дійсно шукає правди.
На території помістя Елленбергів знаходиться і лабораторія Рудольфа Штора, сина лакея. Граф Елленберг відправив цього хлопця на навчання, після того як він врятував життя його синові Адольфу.
Саме в будинку графа Елленберга проходять зібрання таємної організації ІНАРАКу.
“Iнарак” це скорочення назви цiєї органiзацiї: “Iнтернацiональний Авангард Революцiйної Акцiї”. Це нелегальна, терористична, соцiалiстична органiзацiя, що має за своє завдання боротися з iснуючим ладом.
На зібранні Інарку принцеса Еліза присягається на корнці Зігфріда помстится за смерть батька і брата.
Але незабаром коронка Зігрфріда таємничим чином зникає. Ця коронка надзвичайно важлива, з нею повязане пророцтво – “зникне коронка – загине рід”. Поліція арештовує лакея Фрідріха, але всім зрозіло, що він її не крав. Граф Елленберг підозрює дочку Труду, яка була незадоволена появою принцеси Елізи в їх домі. Але Труда теж ніби коронки не брала.
Мартенс, дізнавшись про зникнення коронки, готовий на все аби її знайти, бо так він зможе отримати згоду Елізи на шлюб.
Адольф Елленберг рекомендує Елізі прийняти пропозицію Мартенса, бо ставши його дружиною вона поверне коронку Зігфріда, та зможе помститися та зруйнувати всі його плани. Еліза обурена такою пропозицією, адже вважає Мартенса винним у смерті батька.
До будинку Елленбергів, під виглядом нового лакея влаштовується на роботу Фріц, друг детектива Тіле, який розслідує зникнення коронки Зігфріда. Фріц – член Інарку.
Скоро Еліза розуміє, що Інарк безсилий проти Мартенса і на зібранні організації повідомляє, що вийде заміж за Мартенса, бо тільки так зможе ввійти в довіру і помститися вбивці свого батька і брата. Не всі учасники Інарку підтримують цю ідею, але Еліза вже прийняла рішення.
Макс і Рудольф Штор – брати, але надзвичайно різні. Рудольф весь чась проводить в лабораторії працюючи над винаходом, який буде корисним всім простим людям. Макс – член Інарку, він готовий віддати життя за цю організацію і намагається переконати Рудольфа приєднатися до їх лав. Але Рудольф не розділяє ідеї брата.
Рудольф зустрічається з служницею Міці і одного вечора чекаючи її приходу вирішує зустріти її в саду. В темряві він накидається на жінку, починає її цілувати, обіймати. Жінка намагається вирватися і коли їй це вдається, Рудольф розуміє, що це була принцеса Еліза. Рудольф розуміє, що помилився, і після цього постійно думає про неї.
Елізі було соромно за цей випадок, але вона теж закохалася в Рудольфа, часто думала про нічний випадок в саду, він їй снився ночами. Міці після цього випадку звільнили.
Еліза просить графа Адольфа Елленберга повідомити Мартенса про своє рішення. Вона готова вийти за нього, якщо він виконає три умови:
- знайде коронку Зігфріда
- буде установлений трон президента — короля Землі
- її згода поки що лишиться в тайні.
Адольф Елленберг мчить до Мартенса і доповідає про умови Елізи. За гарні новини Адольф отримує Вальдорфські копальні. За коронку Зігфріда визначено нагороду, і вирішено скликати Скликання Світового Конгресу, щоб Мартенс став королем Землі.
Світовий конгрес пройшов, Мартенса визнано королем Землі, скрізь всі святкують, але Мартенс не може радіти, адже коронка Зігфріда ще не знайдена і його зустріч з Елізою відкладається. Мартенс впевнений, що коронку викрали учасники Інарку, і готовий на все аби впіймати їх.
Еліза була впевнена, що коронка Зігфріда знайдеться, бо її викрали люди Мартенса, а дізнавшись, що її ще не знайдено навіть зраділа, це значило, що її весілля відкладається.
Тим часом член Інарку Кестенбавм звинувачує Рінкеля у розтраті грошей організації, взятті хабарів, участі в оргіях. Рінкель відкидає всі звинувачення, стверджує, що робив це аби добути секретні дані для їх організації. Проте депутата Рінкеля просять покинути засідання Інарку, а Тіле встановлює за ним нагляд.
Рінкель приходить до Адольфа Елленберга і пропонує угоду. Він обіцяє видати всіх членів Інарку в обмін на 5% Об’єднаного банку. Граф Елленберг повідомляє цю новину Мартенсу, той спочатку вражений нахабством депутата Рінкеля, але бажання одружитися з Елізою, і знайти для цього коронку Зігфріда бере гору. Він погоджується на умови Рінкеля і повідомляє про можливість знищити Інарк на зборах Об’єднаного Банку. Учасники Об’єднаного Банку погоджуються віддати 5%, аби знищити їх головного ворога.
Тим часом в Інарку дізнавшись про візит Рінкеля до Адольфа Елленберга підозрюють його у зраді. Тіле пропонує заарештувати Рінкеля для з’ясування всіх обставин. Рінкель в передчутті обіцяної винагороди, йде на зустріч з Елленбергом, але по дорозі його схоплюють люди Тіле. Елленберг до вечора чекає Рінкеля і не може зрозуміти, чому він не з’явився на зустріч. Мартенс теж злиться, адже його плани відкладаються.
Учасники Інарку Штор і Тіле мають виконати смертний присуд Мартенсу та іншим багатіям Об’єднаного банку. На наступний ранок по всьому Берліну вивішено оголошення:
“Оповістка
Цим доводиться до відома громадян Німеччини, що Центральне Бюро Інтернаціонального Авангарду Революційної Акції в Німеччині (Ц. Б. ІНАРАКу) постановило громадянина Фрідріха Мертенса за.
1) свідоме, вперте й активне запроваджування режиму капіталістичного деспотизму та новітньої фінансової монархії,
2) за підступний наступ на працюючі класи в облудній формі постанов Паризького Конгресу,
3) за політику зажерливого імперіалізму, виявлену на тому самому Паризькому Конгресі, яка прагне світової фінансової монархії й неминуче тягне за собою всесвітню катастрофічну для всього людства війну, — за ці злочинства
засудити на смертну кару.
Всім громадянам пропонується в їхніх власних інтересах уникати яких-небудь зносин із цим злочинцем Усякий, хто пустить до свого дому Фрідріха Мертенса або буде поблизу нього, рискує смертю.
Ц. Б. ІНАРАКу в Німеччині”.
Акції Об’єднаного Банку починають падати, на біржі паніка. А Макс приходить на біржу, щоб виконати своє завдання – вбити Мартенса. Мартенс на біржі так і не з’являється, хоча він і не боїться інаркістів, але начальник його служби безпеки Адольф Елленберг радить не провокувати цю організацію.
Адольф умовляє Елізу зустрітися з Мартенсом, щоб той не накоїв дурниць, не пішов у маси, де його можуть вбити інаркіти, бо тоді вона не стане Королевою Землі. Еліза їде до Мартенса, де її зустрічають з королівськими почестями. Вона підтверджує свій намір одружитися з ним, але коли будуть виконані всі її умови.
Мартенс після довгоочікуваної зустрічі їде в театр з Адольфом, де люди побачивши його починають радіти і прославляти Короля Німеччини і всього світу. Мартенса виносять на руках з театру, після цього всі акції біржі знову починають рости.
Фріц тим часом слідкує за Елізою, і підслухавши, що Мартенс незабаром має прибути з візитом до неї вирішує виконати завдання Інарку. Інарк дав йому бомбу, і він має підірвати будинок, коли Мартенс прибуде до Елленбергів. Фріц іде до Тіле і Макса, його долають сумніви. Чи зможе Макс погодитись на це? Адже в домі його батьки, брат, і ще йому шкода принцесу Елізу.
Рудольф тим часом дивно поводиться, вже другий тиждень нічого не їсть, і лише ходить з посмішкою на устах. Його стан непокоїть всіх жителів особняка Елленбергів, і навіть перехожі на вулиці сприймають його за божевільного.
Під час прогулянки в саду Рудольф, щоб заспокоїти батьків, вирішує розповісти про свій геніальний винахід. Всі жителі особняка Елленбергів збираються в оранжереї, де він представляє сонячну машину. Сонячна машина може звільнити людей, їм не потрібно більше працювати, щоб прогодувати сім’ю. Його винахід перетворює рослини (траву) на сонячний хліб з чарівним солодким ароматом. Він довго не міг досягти цього, але після експедиції в гори він знайшов камінь геліоніт, який дозволяє насичувати рослину сонячною енергією. Також для приготування хлібу потрібно щось від самої людини. Вперше Рудольф зміг приготувати хліб, коли декілька капель його поту впали до машини, куди він кинув траву, яку перемелювали жорна сонячної машини. Рудольф вже другий тиждень їв тільки цей хліб, і тому відмовлявся від звичайної їжі, яку йому приносила мати.
Але цей сонячних хліб не може їсти кожен, хліб може їсти або людина, яка його приготувала або її родичі (мати і батько). Еліза, яку захопив цей винахід не змогла відчути дивовижний смак хліба, і не змогла його приготувати, так як сонце вже заходило. Еліза пообіцяла неодмінно прийти наступного дня і приготувати сонячний хліб для себе.
А наступний вчинок Рудольфа шокував всіх присутніх – він вийняв коронку Зігфріда і повернув її Елізі. Виявляється весь цей час вона знаходилася в нього, він при розробці сонячної машини думав, що діаманти зможуть передати сонячну енергію рослині, але ця ідея не підтвердилася. Він вкрав її для благородної цілі, так як діамантів йому було ніде взяти, то він взяв один діамант з коронки. Рудольф щиро вибачався, пояснюючи це благородністю своїх цілей.
Адольф захоплений ідеєю обіцяє зробити Рудольфа наймогутнішою людиною Німеччини, адже його винахід прославить їх країну. Хоча Рудольф не створював її для заробітку грошей, і його це не цікавить, але Адольф бере усе в свої руки і їде до Мартенса, щоб розповісти про геніальний винахід Рудольфа Штора.
Частина 2 “Сонячна машина” стислий переказ
Могутній реальній політичній і економічній силі в романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора – сонячну машину, що символізує визволення від усіх економічних, соціальних, політичних форм утиску.
З появою сонячної машини, яка забезпечує даровим хлібом, люди забувають про все: працю, обов’язки, прагнення. Натовп безчинствує, і це дуже схоже на перші часи після революції. У той час, коли свідома частина людей бореться й гине, інші живуть за девізом: усе можна! Хапай!
У романі переконливо показано, що людина, яка прагне стати над добром і злом, скидає всі суспільні обов’язки, перетворюється не стільки на вільну і всевладну істоту, оскільки на примітивну жуйну тварину. Автор доводить, що людство врятовується не стільки Сонячною машиною, скільки усвідомленням потреби суспільно-обов’язкової й організованої праці, поривом до нового життя. Сюжет роману розгортається двома лініями: боротьбою за Сонячну машину та негараздами нерівного, непереборного кохання принцеси Елізи до геніального плебея Рудольфа Штора.
Саме Рудольф Штор допомагає повернути людей до праці. І,несподівано, з іншого боку до того ж висновку приходить володар Всесвітнього банку Мертенс. Спочатку випробувавши всі засоби, щоб знищити машину та її винахідника, він потім бере у свої руки організацію праці й порядку.