Петя Трофимов – один з персонажів п’єси «Вишневий сад», колишній учитель семирічного сина Раневської, різночинець років 26 або 27. Багато хто його називають «вічним студентом» і «гімназистом» тому що він весь час вчиться і ніяк не закінчить курсу. Петя носить окуляри і любить філософствувати про те, як треба жити. На його думку, дворянство – це минуле століття. Вони були занадто ліниві, а зараз прийшов час працьовитою молоді.
Трофимов багато поневіряється з місця на місце. На час дій, що відбуваються в п’єсі, живе в маєтку Раневської, в лазні, щоб нікого не утискувати. Дочка Раневської, Аня, закохана в Петю і вірить кожному його слову.
Трофимов лає все те, що гальмує розвиток Росії – «бруд, вульгарність, азіатчину», критикує російську інтелігенцію, яка нічого не шукає і не працює. Насправді, він і сам представник інтелігенції, але не помічає цього. Він також красиво і багато говорить, при цьому нічого не робить. Характерна для Трофимова фраза: «Дійду або вкажу іншим шлях, як дійти» (до «вищої правди»).
Ані обіцяє краще майбутнє і закликає вірити йому, адже він відчуває, що щастя десь близько. Трофимов заперечує любов, вважаючи її чимось «дрібним і примарним».
Раневська дорікає Трофимову в холодності, коли він говорить, що немає ніякої різниці, продано маєток чи ні. Взагалі Раневська недолюблює героя, називає його недотепою і гімназистом другого класу. У фіналі п’єси Трофимов розшукує забуті галоші, які стають символом його нікчемного, хоч і освітленого красивими словами, життя.