Чехов “Вишневий сад” характеристика Раневської
Любов Андріївна Раневська – поміщиця, має двох доньок – рідну Аню (17 років) і прийомну – Варю (24 роки). Вона проста в спілкуванні і дуже сентиментальна, чутлива. «Бачить Бог, я люблю батьківщину, люблю ніжно …», – говорить вона про Росію. А повернувшись до маєтку, вона плаче при вигляді вітчизни свого дитинства.
Але Раневська безпорадна і легковажна в життєвих справах. Вона пускає все на самоплив або покладається у вирішенні побутових питань на інших.
За 5 років до моменту, описаного на початку комедії, поїхала до Парижа після смерті чоловіка і загибелі маленького сина. У столиці Франції жила розкішно – витрачала гроші без ліку, приймала гостей.
Героїня розуміє, що живе неправильно: смітить грошима, грішить. Але вона звикла жити розкішно, ні в чому собі не відмовляти, і тепер не може та й не хоче змінитися.
Вишневий сад для Раневської – спогад про дитинство і молодість, символ батьківщини, символ дворянства. Але Любов Андріївна не хоче розуміти всієї серйозності того, що відбувається. Вона не вірить, що може лишитися свого саду. З сентиментальних уявлень вона не слухає порад Лопахина здавати сад в оренду дачникам. «Дачі та дачники – це так гидко», – каже героїня. Їй здається, що все владнається само собою. Але відбувається крах світутастрофа мру Раневської – сад дістається Лопахину. Героїня, втративши свій маєток і свою батьківщину, їде назад в Париж.
Персонаж Раневської увібрав в себе риси істинного російського дворянства, якому в першу чергу були притаманні родові традиції. Прообразом головної героїні стала Фанні Гіршевна Фельдман, що взяла собі псевдонім Фаїни Георгіївни Раневської.
Любов Андріївна Раневська характеристика
| Зовнішнє | Внутрішнє |
| Безтурботна дворянка, яка старіє; витратила всі свої статки на коханця; не знає ціни грошам, живе одним днем | Нещасна жінка, яка втратила чоловіка, сина, батьківщину, маєток, не має змоги розлучитися з минулим; віддано кохає свого обранця, незважаючи на те що він підло використовує її та ін. |