Коротко та головне про стан Західноукраїнських земель на початку XX століття. ЗНО
Соціально-економічний розвиток. Сільське господарство розвивалося дуже повільно, «пруським шляхом». Суттєвою залишалася проблема трудової еміграції (за 1890-1913 рр. за кордон виїхало майже 1 млн осіб). Для промисловості було характерним: свідоме гальмування державою капіталістичних відносин у західноукраїнських землях; кустарно-ремісничий характер виробництва (у 1902 р. на 94% підприємств Галичини працювало менше 5 осіб); орієнтація більшості підприємств на видобування та первинну обробку сировини; залежність промислового розвитку від іноземного інвестування; закріплення за регіоном статусу ринка збуту.
Суспільно-політичний розвиток. Продовжували діяльність політичні партії, що виникли наприкінці XIX ст. Помітний вплив на суспільно-політичне життя західноукраїнського регіону мала Українська греко-католицька церква (УГКЦ). З 1901 р. УГКЦ очолив митрополит А. Шептицький, який зумів переконати поляків Галичини у необхідності виборчої реформи, що збільшила б українське представництво у галицькому сеймі. Центром з патріотичного виховання молоді стають фізкультурно-спортивні організації «Січ» (К. Трильовський) та «Сокіл» (І. Боберський). Українська скаутська організація «Пласт» заснована у 1911 р.
Дати
1900 р. – заснування товариства «Січ».
1894-1914 рр. – діяльність товариства «Сокіл».
Запам’ятайте
Шептицький Андрій (1865-1944) – визначний український релігійний та громадсько-політичний діяч. Сорок три роки (1901-1944), будучи митрополитом Галицьким та архієпископом Львівським, очолював УГКЦ.