Західна Україна на початку 20 ст.

Коротко та головне про стан Західноукраїнських земель на початку XX століття. ЗНО

 

Соціально-економічний розвиток. Сільське госпо­дарство розвивалося дуже повільно, «пруським шля­хом». Суттєвою залишалася проблема трудової еміграції (за 1890-1913 рр. за кордон виїхало майже 1 млн осіб). Для промисловості було характерним: свідоме гальму­вання державою капіталістичних відносин у західно­українських землях; кустарно-ремісничий характер виробництва (у 1902 р. на 94% підприємств Галичини працювало менше 5 осіб); орієнтація більшості підпри­ємств на видобування та первинну обробку сировини; залежність промислового розвитку від іноземного інвес­тування; закріплення за регіоном статусу ринка збуту.

Суспільно-політичний розвиток. Продовжували діяльність політичні партії, що виникли наприкінці XIX ст. Помітний вплив на суспільно-політичне жит­тя західноукраїнського регіону мала Українська греко-католицька церква (УГКЦ). З 1901 р. УГКЦ очолив митрополит А. Шептицький, який зумів переконати поляків Галичини у необхідності виборчої реформи, що збільшила б українське представництво у галицькому сеймі. Центром з патріотичного виховання мо­лоді стають фізкультурно-спортивні організації «Січ» (К. Трильовський) та «Сокіл» (І. Боберський). Україн­ська скаутська організація «Пласт» заснована у 1911 р.

Дати

1900 р. – заснування товариства «Січ».

1894-1914 рр. – діяльність товариства «Сокіл».

Запам’ятайте

Шептицький Андрій (1865-1944) – визначний український релігійний та громадсько-політичний діяч. Сорок три роки (1901-1944), будучи митрополитом Галицьким та архієпис­копом Львівським, очолював УГКЦ.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: