«Записки кирпатого Мефістофеля» короткий зміст
Роман має декілька сюжетних ліній, які об’єднує головний герой ― успішний адвокат, гравець у життя і звичайний чоловік ― Яків Михайлюк на прізвисько «Кирпатий Мефістофель». Саме від його імені й ведеться оповідь, тому події в романі читач сприймає крізь призму свідомості Михайлюка.
Перша сюжетна лінія ― це зв’язок із Сонею, дружиною колишнього партійного товариша Дмитра Сосницького. У неї є син Андрійко, але хто його батько (законний чоловік чи Кирпатий Мефістофель) вона й сама не знає. Цей факт мучить головного героя, але й викликає ніжні почуття до хлопця. Долю «трикутника» вирішить згодом фізична схожість малого з Дмитром.
Ще одна лінія пов’язана з безвольним чоловічком Панасом Павловичем Кривулею, якому Михайлюк-адвокат, непомітно граючись у свої психологічні ігри, «допомагає» порадами і діями (викрадення сина) розлучитися з дружиною, щоб піти до коханої жінки. Така афера, була б успішною і безболісною, якби не дві перешкоди ― діти і осуд суспільства.
А от найдраматичніша сюжетна лінія починається зі знайомства Мефістофеля з матір’ю-одиначкою Клавдією Петрівною, яке поступово переростає у інтимні стосунки. Для нього це проста доброчинність, швидкоплинний роман заради задоволення. Однак, коли він йде від неї і зустрічає зовсім несподівано своє справжнє кохання, ладен одружитися з красивою, розумною та молодою дівчиною, яку лагідно називає Білою Шапочкою, повертається забута Клава. І все б нічого, але виявляється, що у неї народився його син Міка. Такий розвиток подій є неочікуваним для Михайлюка і навіть руйнівним. Зрештою ненависна, чужа жінка, його помилка, стає ріднішою за ту, яку щиро кохає. Цей вибір, зроблений на краю злочину, зупиняє гру і стає казкою для маленького Міки.