Коротко та головне про виникнення Запорізької Січі та її військово-адміністративний устрій. ЗНО
Перша Запорізька Січ виникла на острові Мала Хортиця. Її засновником вважають Дмитра Вишневецького (Байду). Окрім Хортицької відомі також: Базавлуцька, Чортомлицька, Томаківська, Каменецька та інші. У центрі Січі розташовувався майдан з церквою, навколо нього стояли різні будівлі – курені, пушкарня, майстерні, військова канцелярія. Перебування жінок на території Січі заборонялося.
Військово-адміністративний устрій. Уже наприкінці XVI ст. Запорізька Січ мала чітку військову організацію. Козацтво поділялося на полки, які очолювали виборні полковники. Полки складалися із сотень, на чолі яких були сотники. Декілька сотень утворювали курені (їх нараховувалося 38), якими керували отамани. Очолював військо – гетьман.
Політичний лад. Вищим органом влади на Січі вважалась військова рада, де вирішувалися найбільш важливі питання державної політики. Крім цього, на раді обирали гетьмана та козацьку старшину: кошового отамана, писаря, обозного, воєнного суддю, осавула. Військові клейноди були символами влади козацької старшини: булава, печатка, бунчук, пірнач, хоругви, литаври. Запорізьку Січ можна розглядати як перехідну модель від професійної общини до повноцінної держави. Вона була своєрідним прототипом християнської республіки парламентсько-президентського типу. Наприкінці XVI ст. Запорізька Січ охоплювала території сучасних Запорізької, Дніпропетровської, частково Херсонської, Кіровоградської, Донецької, Луганської та Харківської областей та об’єднувала 5-6 тис. козаків,
Соціальний устрій. На Січі не було феодального примусу, натомість широко використовувався принцип найму. Найбідніші козаки називалися голотою, позбавленою засобів виробництва і власного житла. Проміжне становище займав прошарок дрібних власників. Із заможного козацтва походила старшина, яка контролювала адміністративну і судову владу, фінанси, керувала військом.
За національним складом Січ була інтернаціональним утворенням. Крім українців, які звичайно переважали на Січі, зустрічалися і представники інших національностей: росіяни, білоруси, поляки, татари, угорці, євреї тощо. Головною умовою вступу до запорізького козацтва було християнське православне віросповідання та любов до волі.
Військове мистецтво козаків вважалося одним із найкращих у Європі. Вони переважно використовували партизанську тактику ведення бою. Основу війська складала піхота, кіннота була менш чисельною. На озброєнні були мушкети, пістолі, шаблі, келепа (бойові молотки), лук і стріли. Для захисту козаки використовували табір — чотирикутне укріплення з возів із гарматами по кутах. Морські походи козаки здійснювали на човнах, які називали чайками.
Дати
1554-1556 рр. – заснування Запорізької Січі на острові Мала Хортиця.
1572 р. – створення реєстрового козацтва.
Запам’ятай
Дмитро Вишневецький (Байда) (1516-1563) – черкаський та канівський намісник великого князя литовського. Козацький ватажок, гетьман. Збудований ним замок на острові Мала Хортиця вважається прототипом першої Запорізької Січі. У 1563 р. потрапив до татарського полону звідки його передали туркам. Був закатований у Стамбулі.
Реєстрове козацтво – це козаки, які були зараховані на військову службу до Речі Посполитої і занесені до спеціальних списків — реєстрів.