Запорізька Січ. Виникнення та устрій

Коротко та головне про виникнення Запорізької Січі та її військово-адміністративний устрій. ЗНО

 

Перша Запорізька Січ виникла на острові Мала Хортиця. Її засновником вважають Дмитра Вишневецького (Байду). Окрім Хортицької відомі та­кож: Базавлуцька, Чортомлицька, Томаківська, Каменецька та інші. У центрі Січі розташовував­ся майдан з церквою, навколо нього стояли різні будівлі – курені, пушкарня, майстерні, військо­ва канцелярія. Перебування жінок на території Січі заборонялося.

Військово-адміністративний устрій. Уже наприкін­ці XVI ст. Запорізька Січ мала чітку військову організа­цію. Козацтво поділялося на полки, які очолювали ви­борні полковники. Полки складалися із сотень, на чолі яких були сотники. Декілька сотень утворювали курені (їх нараховувалося 38), якими керували отамани. Очо­лював військо – гетьман.

Політичний лад. Вищим органом влади на Січі вважа­лась військова рада, де вирішувалися найбільш важливі питання державної політики. Крім цього, на раді обира­ли гетьмана та козацьку старшину: кошового отамана, писаря, обозного, воєнного суддю, осавула. Військові клейноди були символами влади козацької старшини: булава, печатка, бунчук, пірнач, хоругви, литаври. Запорізьку Січ можна розглядати як перехідну модель від професійної общини до повноцінної держави. Вона була своєрідним прототипом християнської республі­ки парламентсько-президентського типу. Наприкінці XVI ст. Запорізька Січ охоплювала території сучасних Запорізької, Дніпропетровської, частково Херсонської, Кіровоградської, Донецької, Луганської та Харківської областей та об’єднувала 5-6 тис. козаків,

Соціальний устрій. На Січі не було феодального при­мусу, натомість широко використовувався принцип най­му. Найбідніші козаки називалися голотою, позбавле­ною засобів виробництва і власного житла. Проміжне становище займав прошарок дрібних власників. Із за­можного козацтва походила старшина, яка контролювала адміністративну і судову владу, фінанси, керува­ла військом.

За національним складом Січ була інтернаціональним утворенням. Крім українців, які звичайно переважали на Січі, зустрічалися і представники інших національ­ностей: росіяни, білоруси, поляки, татари, угорці, єв­реї тощо. Головною умовою вступу до запорізького ко­зацтва було християнське православне віросповідання та любов до волі.

Військове мистецтво козаків вважалося одним із най­кращих у Європі. Вони переважно використовували пар­тизанську тактику ведення бою. Основу війська склада­ла піхота, кіннота була менш чисельною. На озброєнні були мушкети, пістолі, шаблі, келепа (бойові молот­ки), лук і стріли. Для захисту козаки використовували табір — чотирикутне укріплення з возів із гарматами по кутах. Морські походи козаки здійснювали на чов­нах, які називали чайками.

Дати

1554-1556 рр. – заснування Запорізької Січі на острові Мала Хортиця.

1572 р. – створення реєстрового козацтва.

Запам’ятай

Дмитро Вишневецький (Байда) (1516-1563) – черкась­кий та канівський намісник великого князя литовського. Ко­зацький ватажок, гетьман. Збудований ним замок на остро­ві Мала Хортиця вважається прототипом першої Запорізької Січі. У 1563 р. потрапив до татарського полону звідки його передали туркам. Був закатований у Стамбулі.

Реєстрове козацтво – це козаки, які були зараховані на військову службу до Речі Посполитої і занесені до спеці­альних списків — реєстрів.

 

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: