Жертовність та стійкість в трагедії «Прометей закутий» Есхіла. Поняття прометеїзму

Ідея жертовності та стійкості в трагедії

«Прометей закутий» Есхіла.

Поняття прометеїзму

План відповіді:

1. Міфічна основа трилогії Есхіла про Прометея.
2. Ідея ствердження Есхілом прогресу людства.
3. Образ нескореного тираноборця в мистецтві.
4. Прометеїзм як літературне поняття.

Давньогрецький поет Есхіл вважається одним з основоположників давньогрецької драматургії. Учені вважають, що Есхіл написав приблизно 80 трагедій, з яких збереглися лише сім. У світову літературу Есхіл увійшов як автор трилогії про Прометея: «Прометей закутий»,«Прометей-вогненосець», «Звільнений Прометей». Трилогія створена на основі міфів про Прометея.

Есхіл поглиблює конфлікт, закладений у міфі. Його Прометей дає людям не лише вогонь, він ознайомлює їх із ремеслами й науками, започатковує тим самим прогрес людства. Прометей в Есхіла — першовідкривач усіх здобутків цивілізації. Титан Прометей дарує людям вогонь, щоб допомогти їм вийти зі стану дикості. Але вогонь, світло, блискавка завжди були властивістю богів. Перенісши вогонь на землю, Прометей зрівняв богів і людей, порушив усталену гармонію між Олімпом і землею людей.

Велич Прометея в тому, що він свідомо йде на муки заради блага людства, знаючи наперед про тяжке покарання, бере на себе відповідальність за скоєний вчинок.

Драматизм ситуації посилюється тим, що Прометей знає таємницю падіння Зевса, який погрозами хоче вирвати її у нього. Прометей мужньо зносить усі страждання, вважаючи, що правий страждає безневинно.

Трагедія закінчується, коли скеля з прикутим до неї титаном провалюється у глибини землі.

На відміну від усталеного погляду на те, що людство деградує від покоління до покоління й рухається до загибелі, Есхіл, змальовуючи Прометея, який дає людям розум, науку, мистецтва, стверджує протилежне: людство розвивається від гіршого до кращого, іде шляхом прогресу, а не деградації.

Прометей — образ бунтаря проти тиранії, великомученика, що прийняв страждання за людей. Він відкриває галереї так званих вічних образів. Образ нескореного тираноборця мученика, захисника гордої, вільної особистості надихав митців різних епох і країн.

Образ титана використовували Мікеланджело, композитори Бетховен, Ліст, Скрябін. Останній присвятив Прометеєві симфонію «Поема вогню». Український композитор Кирило Стеценко написав хор «Прометей». Про Прометея писали Ґете Байрон, Пушкін, Шевченко, Франко. Мужню, сильну духом видатну поетесу Лесю Українку називали донькою Прометея.

В літературі існує поняття «прометеїзм», тобто символ невгасимого прагнення до свободи, до нових звершень у науці, мистецтві, невмируща потреба в героїчних діяннях на благо народу. Своїм твором Есхіл уславлює силу духу людини-борця.

Таким чином, образ Прометея є втіленням людських прагнень до досконалості, уславленням величі духу, що є рушійною силою шляхетних вчинків.