Життя та творчість Бернарда Шоу

Джордж Бернард Шоу (26 липня 1856 — 2 листопада 1950)

Життєвий і творчий шлях

Джорджа Бернарда Шоу

 

Джордж Бернард Шоу народився 1856 року в Дубліні, найбільшому місті Ірландії, у родині дрібного чиновника. Численну родину Шоу в Дубліні знали всі. Серед них було багато священиків і торговців, був один баронет. Батько майбутнього письменника Джордж Карр Шоу невдало вів хлібну торгівлю, зловживав алкоголем. Мати Шоу, Люсінда Елізабет Герлі, вийшовши заміж, придбала, за словами сина, трьох дітей, бідність і чоловіка зі шкідливими звичками. Вихованням дітей місіс Шоу зовсім не переймалася. 1869 року батьки Шоу влаштували хлопчика до центральної зразкової чоловічої школи в Дубліні, у якій навчалися діти дрібної буржуазії — ремісників і крамарів. Після цього Шоу змінив за 4 роки ще 3 школи, які залишили в нього гнітючі враження. У своїх спогадах він так пише про шкільні роки: «У школі я не вивчив нічого і забув багато чого…» Навчання було для нього сухим і нецікавим, тому він «утік із класичної школи» саме тоді, коли йому «загрожували заняття Гомером». З п’ятнадцяти років хлопець працює клерком і касиром у конторі Земельної агенції. Він ненавидів свою службу — любив тільки мистецтво і мріяв присвятити себе живопису, музиці чи літературі. Бернард почувався дуже самотнім, соціальні контрасти великого міста змушували його страждати. через п’ять років Шоу переїжджає до Лондона. Він багато читає, працює в бібліотеці Британського музею й пише. Протягом п’яти років видає по одному роману щорічно, але вони не приносять йому слави. Його відмовилися друкувати аж 60 видавництв! Б. Шоу активно цікавиться громадським життям, захоплюється соціалістичними ідеями.

У 1880-ті рр. перед Шоу остаточно відкрилася дорога публіциста. 1885 року він став літературним рецензентом «Пелл Мелл газет», а наприкінці 1880-х рр.— музичним критиком у газеті «Стар». Блискучі, оригінальні за змістом і парадоксальні за формою статті привертали загальну увагу.

Шоу, який з 1897 р. живе в Лондоні і має звання державного радника, під час Першої світової війни поринає в політичне життя. Після публікації статті «Війна з точки зору здорового глузду», у якій він критикує і Англію, і Німеччину, глузує над безтямним патріотизмом, Шоу виключають із Клубу драматургів. У цей час він починає працювати над драмою «Дім, де розбиваються серця» (1913-1919), яку слушно вважає своїм найкращим творінням. Вершиною драматургічної творчості Шоу стала хронікальна п’єса «Свята Жанна» (1923). Спираючись на реальний історичний прототип — Жанну д’Арк, драматург створив образ жінки, яка не визнає жодного компромісу з продажним суспільством і понад усе цінує особисту свободу.

1925 року Шоу стає лауреатом Нобелівської премії «за творчість, позначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, яка часто поєднується з надзвичайною поетичною красою». Згодом драматург багато подорожує світом, відвідавши, зокрема, СРСР, США та Південну Африку. Письменник пережив Другу світову війну, під час якої активно боровся проти фашизму, і помер 2 листопада 1950 року у своєму маєтку в Хартфордширі у 94 роки.

Б. Шоу цілком свідомо орієнтувався на творчий досвід Ібсена. Але він не лише ставив питання, як знаменитий норвежець, а й намагався на них відповісти в дусі історичного оптимізму.

Боротьба за нове суспільство була для Шоу невід’ємною від боротьби за таку драму, яка могла б поставити перед глядачем актуальні питання сучасності.

Нічого подібного на англійській сцені того часу не було: за винятком традиційних шекспірівських вистав, у репертуарі театрів переважали мелодраматичні та псевдоісторичні п’єси.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: